Podcast Sententiae

🎙️ Розпочинаємо другий сезон подкасту «Спільноти Sententiae» розмовою з Борисом Філоненком — співзасновником видавництва Ist Publishing, куратором і арт-критиком.

• Ведуча випуску: Влада Давіденко

• У цьому епізоді говоримо про те, як виникло Ist Publishing, як працює команда співзасновників, чому дизайн і матеріальність книжки мають значення, та як видавництво працює з перекладами складних міждисциплінарних текстів. Окрема частина розмови — про серії Small Run Books і Warning Books, книжки про війну, культуру та інтелектуальні способи осмислення сучасності.

🔗 Ist Publishing
• Website: https://istpublishing.org/?srsltid=AfmBOordhrJgm7j_81NhQXeh2iUSigRgC4LOla_yjomqbC-v7aow4uqb
• Instagram: https://www.instagram.com/ist_publishing?igsh=OTcwbnF2NmZ6d2hh

• Дякуємо Ukrainian-Danish Youth House за простір для запису
• Музичне інтро: NONTHENSE
• Відеозйомка та монтаж: Володимир Давіденко

Гості випуску – Лариса Довга й Марія Лігус («УКультура»). Ведуча – Влада Давіденко.
Говоримо про те, як із досвіду онлайн-викладання та багаторічної роботи з історією культури виникла платформа «УКультура» — як жива альтернатива нудним і некоректним курсам.

У фокусі:• що таке справжній академізм і чому прості формулювання важливіші за «псевдонауковість»;
• великий шкільний проєкт «Культура. Школа для українських підлітків»;
• робота з мультиетнічними класами та цикл «Мапа своїх»;
• як говорити про травму, війну й складні теми без спекуляцій;
• чому важливо чесно працювати з радянською спадщиною та історією ХХ століття.

Гість випуску – Олександр Савчук, кандидат філософських наук, викладач Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, засновник, власник і головний редактор видавництва «Видавець Олександр Савчук».

Ведуча – Влада Давіденко.

«Деякі книжки просто мають існувати.

Бо без них наступні покоління знову відчувають, що починають усе з нуля».

📚 У розмові говоримо про:

▪️ Як з особистого запиту на «книжки, яких бракує мені самому» виросло видавництво, що працює з українською гуманітаристикою – від мистецтвознавства до філософії та історії.

▪️ Чому сьогоднішня модель роботи «малими накладами з додруком» дозволяє поєднувати ідеалістичну місію із практичним розрахунком.

▪️ Харків до 2014-го і після 2022-го: як змінюється міський культурний контекст, запит на українську книжку та «видимість» українознавчої гуманітаристики.

▪️ «Українську Атлантиду», забуті й напівзабуті імена – від Шевельова до Таранушенка – та те, як видання архівних досліджень допомагають відновлювати нашу візуальну й інтелектуальну уяву про красу по-українськи.

▪️ Філософську та культурологічну складову видавничих проєктів: як тексти минулого формують практичну чутливість, світогляд і здатність адекватно реагувати на виклики сьогодення.

▪️ Дефіцит фахівців в українській гуманітаристиці, «випавше покоління» й те, чому без живого середовища, семінарів, курсів та спільнот книжка не працює на повну силу.

▪️ Співпрацю з музеями, архівами та бібліотеками як фундамент видавничої роботи – і відповідальність за медіацію унікальних рукописних та візуальних матеріалів.

▪️ Знамениту формулу «90% роботи роблю самостійно»: як не вигоріти, чому питання делегування в малому видавництві ніколи не буває простим, і яких молодших колег Олександр шукає поруч.

У цьому епізоді «Життя Спільноти: Суспільні трансформації» говоримо про суспільну трансформацію, як про глибинну зміну форми людської цивілізації. Від первісних суспільств до виробничої цивілізації – і до того рубежу, на якому ми опинилися сьогодні.

Біля мікрофона Ілля Давіденко та наш гість СергійПролеєв, філософ, доктор філософських наук, професор та завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.

Розмова записана на тлі чергового гучного корупційного скандалу та постійного інформаційного шуму – тож ми пробуємо зрозуміти, що відбувається з українською політичною культурою, ідеологіями та демократією сьогодні.

Запрошені гості – Всеволод Хома, Герман Вихор і Дарина Радченко.

У випуску:

• корупційні скандали не лише мовою обурення, а й мовою політичної філософії.

• мемна культура, TikTok, телеграм-канали й «інтернет-приколи» як нові канали політичної соціалізації – занепад політичної культури чи її зміна?

•чому авторитарні режими здаються «стабільнішими», а демократія здає свої позиції.

• чи може Україна дозволити собі культурну й політичну ізоляцію.

• Українська політична культура між провінціалізмом і глобальною залученістю: чому замикання лише на «своєму» продукті недостатньо, якщо ми хочемо бути суб’єктами, а не спостерігачами змін.

Вдячні Ukrainian-Danish Youth House за надання студії для запису подкасту. Також дякуємо музиканту NONTHENSE за музичне інтро та аудіомонтаж.

«Видавництво – це не лише бізнес. Це культурна інституція, що формує інтелектуальні основи держави».

Гість – Андрій Вишневський, директор видавництва «Основи».

Ведуча – Влада Давіденко.

📚 У розмові:

▪️ Як у 1992-му Соломія Павличко та Богдан Кравченко започаткували видавництво, що стало частиною процесу українського державотворення.

▪️ Як “Основи” перекладали тексти, які творили інтелектуальний фундамент модерного світу – від Гіденса до Мілля, Ролза й Берліна.

▪️ Чому сучасна команда видавництва сприймає “Основи” як спадкоємицю цілої культурної традиції – і водночас як лабораторію нових ідей.

▪️ Про три етапи розвитку “Основ”: академічні 1990-ті, експериментальні 2010-ті під керівництвом Богдани Павличко та теперішній період відродження.

▪️ Як сьогоднішнє видавництво формує коло нових перекладачів, продовжує працювати з класиками, перевидає унікальні тексти (від Підмогильного до Йогансена) й відкриває простір для сучасної української літератури.

▪️ Про філософську «чорну серію», історико-соціальну «зелену серію», театральні артбуки, перевидання Гельвеція та нові книжки Арент, Йаель Тамір і Форстера.

▪️ Чому дизайн книжки для «Основ» – не лише форма, а спосіб мислення: від «Казок Андерсена» до сучасних візуальних колаборацій.

«Кіно – це не інструмент, це спосіб мислення. І образ працює тоді, коли залишає простір для співтворчості глядача».

 Гості – Андрій Полешко та Андрій Морозов, співзасновники (кіно)журналу «Край».

Ведуча – Влада Давіденко.

🔹 Про що говоримо:

▪️ Де проходить межа між мистецтвом і пропагандою – і чому кіно втрачає здатність мислити, коли перестає бути вільним.

▪️ Як фільм може торкатися архівного факту й виходити за його межі.

▪️ Чому ідеологізація вбиває живий образ.

▪️ Як звук, монтаж і «порожні проміжки» створюють простір для мислення.

Чому серіал іноді краще тримає множинність сюжетів, ніж повний метр.

🔹 У розмові – приклади «Малевича», «Будинку “Слово”», «Зони інтересів»  Ґлейзера,  «Оппенгеймера»,  «Наполеона», а також класика Кіри Муратової.

Проєкт «Край» – офлайн кінопростір, семінари, лекції й журнал, що досліджує перетин філософії та кіномислення.

https://www.krai-journal.com/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAadYMrUKP16bLVf4JLxNVQUfyCxIuW4LPmLLuj20XfL3hKEO6k9Yef1GgaS7Dg_aem_Y7QyOYj_FXa6vl309yjNYw

У студії – Влада Давіденко, Стефанія Сидорова та Микола Федяй.

Розмова – про переклад есею Ольги Бурлюк «Відсіч потрійному комплексу меншовартості в академії: автоетнографія», здійснений Стефанією, і про те, як українські дослідники шукають свій голос у глобальній науці.

🔹 Про що говорили:

Про колоніальність у науці, «українську периферійність» і те, як після 2022 року змінилося сприйняття України. Але передусім – про відповідальність науковця: що, якою мовою і для кого ми говоримо.

Чи можна відкрити нову історію філософії з одного клаптика паперу? Чому українські архіви приховують сюжети, які ще тільки чекають на своїх дослідників? І чи здатна свобода дослідження змінити наше уявлення про минуле?

У новому епізоді «Podcast Sententiae.Ars-Podcast» Ілля Давіденко говорить із Мариною Ткачук – історикинею філософії, професоркою НаУКМА і дослідницею архівів XIX–XX ст.

У цьому епізоді ArS-Podcast Влада Давіденко говорить з Едуардом Андрющенком — істориком, дослідником архівів радянських спецслужб і автором бестселера «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Vivat, 2023) – про те, як працюють архіви, чому вони змінюють наші уявлення про XX століття, і як із документів народжуються книжки.

У випуску:

▪️Шлях до архівів: від університетських тем до «занурення з головою» в Галузевий архів СБУ після законів 2009 і 2015 років.

▪️Доступ кожному: як сьогодні запитати справу дистанційно і чому українська модель відкритості архіві вигідно відрізняється від багатьох інших.

▪️Де шукати документи: СБУ, СЗР (розвідка), регіональні фонди та ідея Архіву національної пам’яті.

▪️Як обирати сюжети: не за «гучним ім’ям», а за силою історії – від абсурдних вироків до реальних шпигунів.

▪️Віктор Петров (Агент «Іванов»): що відкрили донесення — між виживанням у терорі, кар’єрою та довгими тінями на біографіях сучасників.

▪️Історик і оцінки: «прокурори», «адвокати» й відсторонені наративи – чому потрібен плюралізм підходів без маніпуляцій документами.

▪️Поради молодим дослідникам: новизна поруч; у фондах – тисячі недоторканих справ; сміливість і методичність винагороджуються.