ШкОда чи шкодА?
Ніби таке звичне слово, однак тут легко можна заплутатися в наголошуванні. Щоб цього не сталося, запам’ятаймо:
З іменником шкода, що окреслює втрату або пустуна, все просто: у ньому наголос завжди припадає на перший склад:
✅ Де незгода, там часто шко́да (прислів’я).
✅ Ах ти шко́да! Що ж ти наробив!
Проте шкода може бути ще й присудковим прислівником. У такому разі треба зважати на його значення. Найчастіше в мовленні він виступає синонімом до присудкового прислівника жаль, і тоді наголошувати годиться теж перший склад:
✅ Шко́да, що ви не можете до нас зайти.
Але іноді цей присудковий прислівник означає «даремно», потребуючи наголосу на другому складі:
✅ Шкода́ шукати правди там, де мозок, честь і совість згнили дотла! (Іван Карпенко-Карий).
Ой, дійсно, шкодА шукати правильних наголосів у цій пісні, тобто даремно. Адже TAYANNA співає про жаль, тому має бути шкОда. ШкОда, що я тебе кохала, ну, і далі за текстом…
Тому пам’ятайте: якщо ви жалкуєте про щось, то кажіть, шкОда.