Як заробити гроші сучасній людині, яка потрапила в Середньовічний Львів? by https://radiopershe.com

Які міфи існують у ін'єкційній косметології? Розповіла Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Про концепцію і розвиток «Лисячого клубу ЧиТанців» в Домі Франка

Про те, як заохотити дітей до читання

Про наукового співробітника Дому Франка Лиса Микиту

Про співпрацю з авторами, майстерки і просто шал любові до читання в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Зоряною Дроздою - менеджеркою проєкту «Лисячий клуб ЧиТанців» та Діаною Горбань - Лисом Микитою

Що треба знати про лактозу? Розповіла дієтологиня by https://radiopershe.com

Як зрозуміти, що в нас є схильність до азартозалежності

Чому виграш - це погано, а програш - це добре

Ставка і вплив на виграш: що це за тригери

Кожен раз - це новий раз: як цей вислів може зрозуміти, що робиться в голові азартозалежного

Магічне мислення та ігри розуму

В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Віктор Романчук - керівник реабілітаційного центру “Назарет”

До 24 листопада у Львів в Музеї у темряві «Третя після опівночі» триватиме виставка «Світ поза зором», яка запрошує відвідувачів – незрячих, слабозорих та зрячих – відчути фотографію по-новому, у доступний та захоплюючий спосіб.

Про технологію, як створюються фотографії, які можна побачити на дотик і відчути на звук

Про саму експозицію

Про інклюзивність і соціальну інвалідність

Про контекст війни, про кожного з нас в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Тетяною Ситниченко - маркетинг спеціалісткою компанії Canon Україна та Миколою Мазепою - спеціаліст зі співпраці з професійними фотографами та відеографами Canon Україна

Сьогодні поговоримо про справи довколаміністерські. А саме – про скорочення в усному мовленні і на письмі слова міністерство.

Часто замість повних багатослівних назв міністерств використовують скорочення на зразок Міненергетики, Мінекономіки, Міноборони, Мінцифри, де перший компонент — усічена основа мін…, а останній — повнозначний іменник у родовому відмінку.

Творити такі лексеми досить легко. Труднощі часом виникають тоді, коли ці іменники, ужиті в ролі підмета, треба скоординувати в роді й числі з дієсловом-присудком. Ось кілька прикладів з інтернету: Міненергетики назвало постраждалі області (сер. рід), Мінекономіки повідомила про рекордний врожай (жін. рід), Міноборони створив департамент (чол. рід), Мінцифри оновили послугу (множина).

Отож, хто - в ліс, а хто – по дрова. Але запам’ятаймо: в абревіатурі, утвореній зі скороченого слова та цілого слова в непрямому відмінку, рід і число визначають за першим словом повної назви. У нашому випадку це «міністерство» (іменник середнього роду, однина), отож усі згадані вище назви, як і подібні до них, мають середній рід.

▫️ Міненергетики назвало

▫️ Мінекономіки повідомило

▫️ Міноборони створило

▫️ Мінцифри оновило

То ж надалі вживаймо без помилок і підказуймо іншим – разом ми наповнимо простір довкола правильною і живою українською мовою.

ШкОда чи шкодА?

Ніби таке звичне слово, однак тут легко можна заплутатися в наголошуванні. Щоб цього не сталося, запам’ятаймо:

З іменником шкода, що окреслює втрату або пустуна, все просто: у ньому наголос завжди припадає на перший склад:

✅ Де незгода, там часто шко́да (прислів’я).

✅ Ах ти шко́да! Що ж ти наробив!

Проте шкода може бути ще й присудковим прислівником. У такому разі треба зважати на його значення. Найчастіше в мовленні він виступає синонімом до присудкового прислівника жаль, і тоді наголошувати годиться теж перший склад:

✅ Шко́да, що ви не можете до нас зайти.

Але іноді цей присудковий прислівник означає «даремно», потребуючи наголосу на другому складі:

✅ Шкода́ шукати правди там, де мозок, честь і совість згнили дотла! (Іван Карпенко-Карий).

Ой, дійсно, шкодА шукати правильних наголосів у цій пісні, тобто даремно. Адже TAYANNA співає про жаль, тому має бути шкОда. ШкОда, що я тебе кохала, ну, і далі за текстом…

Тому пам’ятайте: якщо ви жалкуєте про щось, то кажіть, шкОда.

Сьогодні поговоримо про помилки у візуальній рекламі. Учора забирала посилку у відділенні Нової пошти і побачила рекламу NovaPay. На постері – апетитний тортик, від якого відрізали частинку і підпис: Смакуй одразу, плати по шматочках. Оформи розстрочку в застосунку NovaPay.

Отож, що тут не так? Перше. «Смакуй одразу, плати шматочками». А не «по шматочках". Але добре хоч закінчення правильне, адже прийменник «по» на позначення місця дії поєднується з місцевим відмінком (на кому? на чому?), а не давальним (кому? чому?). Могли ж узагалі написати «по шматочкам», як то часто буває на московський манер.

Друге. Не розстрочка, а на виплат. Бо ще Пономарів і Антоненко-Давидович просили не використовувати нехарактерні для української мови конструкції зі словом розстрочка. То ж правильно буде: Бери на виплат у застосунку

Або Відтерміновуй платежі в застосунку.

А ще на іншій рекламці виднілося слово додаток, отже, закрадається думка, що в компанії не визначилися, як називати користувацьку програму – чи то застосунок, чи то додаток. А може, апка?

Доречнішим і стилістично кращим, в українській мові, є таки термін застосунок — утворений від дієслів застосувати, застосовувати. Що відповідає правилам подання процесових понять. А от термін додаток не відповідає лексичному значенню поняття. Додаток — це те, що додається, є доповненням до чого-небудь. Тобто додаток до застосунку. Саме термін застосунок рекомендує використовувати термінологічна комісія Держспоживстандарту.

Ось на цьому сьогодні і все. Розмовляймо правильно і бережімо мову.

У дитинстві мені часто казали, що я – викапаний тато. А коли виросла – ну, просто вилита мама! То ж зрозумілою була моя розгубленість. І сьогодні ми маємо остаточно з’ясувати…ні, не на кого я схожа, а як правильно сказати про цю схожість: вилитий чи викапаний?

У деяких словниках можна натрапити на слово вилитий у значенні «зовсім такий, як хто-небудь; дуже схожий на когось». Маємо приклади вживання цього прикметника в такому значенні, зокрема і в класичній літературі:

✅ Дочка вилита мати вдалася. (Панас Мирний)

Багато мовознавців, однак, вважають його непотрібним запозиченням з російської мови (порівняйте: вылитый) і радять послуговуватися іншими словами: ▫️ викапаний ▫️ достеменний ▫️ нестеменний ▫️ достотний ▫️ чистий ▫️ точно (точнісінько) ▫️ достоту (достотно, достеменно) ▫️ копія.

Наприклад, це може звучати так:

✅ Він весь викапаний батько, але не хоче бути й подібним до нього. (Володимир Винниченко)

✅ Учора горщик розбило дитя, сьогодні дивлюся, а воно крізь друшляк попіл просіває. Достеменний дід Гамалія. (Григорій Тютюнник)

✅ У всьому мавпує Заріна Ліліану. Тільки-но подивись на її сукні й зачіску – маленька копія начальниці! (Ірен Роздобудько).

То пам’ятайте, що ви можете бути копією тата, викапаною мамою, достеменним дідусем чи чисто бабунею. Але аж ніяк не вилитим чи вилитою. Одне нерідне слово ми можемо замінити цілою пригоршнею рідних. Використовуйте їх і бережіть мову та дбайте про рідних.