Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Цифровий слід_01_Базовий захист (Двофакторна автентифікація)
    Ви виходите з дому і залишаєте ключі просто під килимком. Саме так виглядає ваш акаунт лише з одним паролем. Зламати його — справа кількох хвилин. Навіщо потрібна двофакторна автентифікація та як налаштувати її за хвилину — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.
    2 min
  • Мовний ипатруль: що таке "каркоші"?
    Сьогодні відкриємо ще одне майже забуте українське слово — «каркоші».
    Якби я зараз сказала: «Не сиди в мене на каркошах!», ви б зрозуміли, про що йдеться?
    Або: «Тато посадив дитину на каркоші».
    Насправді це не загадка і не діалектне прізвисько.
    Каркоші — це давнє українське слово, яке означає плечі. Саме так колись називали плечі або верхню частину спини, коли когось несли на собі.
    Тож якщо дитина сидить у тата на каркошах, це означає, що вона сидить на плечах.
    Цікаво, що це слово можна знайти і в українській літературі. Ним користувалися, зокрема, Іван Франко та Марко Черемшина. А в словниках воно позначене як діалектне. Такі слова сьогодні рідко почуєш у повсякденному мовленні. Але саме вони нагадують, наскільки багатою є українська мова.
    Іноді здається, що ми вже знаємо її вздовж і впоперек. А потім знаходиться одне-єдине слово — і відкривається ще одна сторінка нашої мовної історії.
    Тож якщо колись почуєте: «Візьми малого на каркоші», уже точно не розгубитеся.
    Бо каркоші — це просто плечі. Гарне, давнє українське слово, яке варто пам’ятати.
    2 min
  • Мовний патруль: "сливе" замість "майже"
    Сьогодні відкриємо ще одне майже забуте українське слово. Воно коротке, але дуже цікаве — «сливе».
    Уявіть, що ви читаєте книжку, а там написано: «Він сливе впав». Або: «Ми сливе запізнилися». Що ж означає це загадкове слово?
    Насправді все дуже просто. Сливе — це давнє українське слово, яке означає «майже», «ледве не», «трохи не». Тобто речення «Ми сливе запізнилися» можна сказати інакше: «Ми майже запізнилися». А «Він сливе впав» означає «Він ледь не впав».
    Цікаво, що слово сливе не вигадали сучасні мовознавці. Воно трапляється у творах українських класиків і колись було цілком звичним у мовленні.
    Згодом його майже витіснили інші слова, але воно залишилося в словниках і літературі як ще один доказ того, наскільки багатою є українська мова.
    Іноді варто зазирнути в старі тексти, щоб знайти слово, яке звучить незвично, але водночас дуже по-українськи.
    Тож якщо колись вам трапиться сливе, не поспішайте шукати словник.
    Ви вже знаєте: сливе — це майже.
    2 min
  • Мовний патруль: штучні мови «Зоряного шляху» та «Аватара»
    Сьогодні продовжимо говорити про штучні мови в попкультурі — і зазирнемо у світи «Зоряного шляху» та «Аватара».
    Якщо після минулого випуску ви подумали, що вигадані мови — це переважно ельфійські співи, то мушу вас розчарувати. Деякі з них звучать так, ніби створені спеціально для космічної битви.
    Наприклад, клінґонська — мова раси клінґонів зі світу Star Trek.
    Її розробник Марк Окранд мав дуже простий принцип: головне — щоб вона була не схожа на англійську.
    Він надихався, зокрема, мовами корінних народів Північної Америки. Клінґонська — аглютинативна мова. Це означає, що до слова можна додавати суфікси, і кожен із них передає певне граматичне значення.
    Причому граматика тут серйозна: суфікси можуть виражати вид дії, заперечення, ставлення мовця до сказаного, волю до дії та навіть шанобливість.
    А ще клінґони будують речення не так, як ми звикли. Типовий порядок слів — додаток, присудок, підмет.
    А тепер перенесімося з космосу на іншу планету — Пандору.
    Для фільмів «Аватар» Пол Фроммер створив мову на’ві. За основу він, зокрема, брав полінезійські мови.
    І тут є дещо дуже незвичне. Окрім однини та множини, на’ві має двоїну і навіть троїну.
    Тобто граматика дозволяє окремо позначити не лише «одного» чи «багатьох», а й рівно двох або рівно трьох.
    А ще граматичні значення в дієсловах можуть передаватися за допомогою інтерфіксів — частин, які вставляються всередину слова.
    І все це не просто набір красивих звуків для кіно. Обидві мови мають детально розроблену граматику й словник.
    А про те, як народилися дотракійська та валірійська і чому до їхнього створення доклав руку «привид Толкіна», поговоримо наступного разу.
    3 min
  • Мовний патруль: штучні мови_продовження
    Сьогодні завершимо нашу розмову про штучні мови в попкультурі — поговоримо про дотракійську та валірійську.
    Пам’ятаєте «Гру престолів»? Дотракійці, коні, пустеля і фраза «Дотракійці не бояться»… Ну, гаразд, не будемо зараз перевіряти мою дотракійську. 😄
    Автор «Пісні льоду й полум’я» Джордж Мартін не надто цікавився створенням мов для свого всесвіту. Тож цю роботу доручили мовознавцю Девіду Петерсону.
    Кажуть, що його щоночі відвідував привид Джона Толкіна. Жарт, звісно. Але відповідальність була серйозна.
    Спочатку Петерсон створив дотракійську мову. Він спирався, зокрема, на арабську та іспанську.
    Оскільки дотракійці — кочовий народ, писемності їхня мова не має. Зате граматика цілком реальна: іменники змінюються за п’ятьма відмінками, причому і в однині, і в множині. А дієслова мають три часи та два наказові способи.
    А потім сталося щось цікаве.
    Перед створенням валірійської мови у Петерсона вже були дві фрази з книг: «valar morghulis» і «valar dohaeris».
    Із цих двох фраз він фактично виростив цілу мову — з граматикою, словником та історією.
    Валірійська має чотири числа, вісім відмінків і чотири граматичні роди. Дієслова можуть змінюватися за сімома часами.
    А ще у світі «Пісні льоду й полум’я» валірійська займає приблизно ту саму культурну нішу, що середньовічна латина в нашому світі. Нею користуються освічені люди, вона має високий статус і навіть поділяється на діалекти.
    І знаєте, що найцікавіше?
    Усі ці мови — квенья, синдарин, клінґонська, на’ві, дотракійська, валірійська — не просто красиві набори звуків.
    Їх можна вивчати. Для них створені граматики, словники, навчальні матеріали. Деякі з них мають цілі спільноти людей, які ними спілкуються.
    Тож якщо ви давно мріяли вивчити іноземну мову, але англійська вже трохи набридла, можливо, настав час для валірійської?
    Valar morghulis!
    3 min
  • Мовний патруль: штучні мови в попкультурі
    Сьогодні поговоримо про штучні мови в попкультурі — і про те, як далеко можна зайти, якщо вигадати не просто кілька слів, а цілу мову.
    А ви коли-небудь замислювалися, навіщо вигаданим героям вигадані мови? Здавалося б, навіщо створювати цілу мову для ельфів, якщо можна просто написати: «Вони поговорили ельфійською»?
    Але для Джона Толкіна цього було замало.
    Саме його вважають одним із головних творців сучасної культури конланґів — від англійського constructed language, тобто сконструйованих, штучних мов.
    І тут є цікавий парадокс. Зазвичай письменник спочатку вигадує світ, а вже потім думає, якою мовою там розмовляють. А у Толкіна було майже навпаки: Середзем’я значною мірою створювалося для того, щоб у ньому могли функціонувати його мови.
    Толкін розробляв не лише слова, а й граматику, історію мов, їхні зміни з часом. Тобто історія ельфійських мов — це водночас історія самого Середзем’я.
    Найвідоміша з них — квенья, мова високих ельфів. Її часто називають золотим стандартом серед штучних мов.
    Одним із мовних референсів для Толкіна була фінська. У квенья є десять відмінків, чотири числа, а ще — увага — двоїна.
    Тобто теоретично мовою високих ельфів можна сказати щось на кшталт: «дві гімні».
    Так, тепер і ви з цим живіть.
    А от ельфійська, яку ми найчастіше чуємо у фільмах, — це синдарин, мова сірих ельфів. Наприклад, нею розмовляє Трандуїл. Її мовним референсом для Толкіна була валлійська.
    І наостанок — маленька загадка для тих, хто уважно дивився «Володаря перснів».
    Пам’ятаєте напис на Персні Всевладдя? Це не просто красиві закарлючки. Це тенґвар — система письма, яку Толкін створив для своїх мов.
    Причому тенґвар — це не окрема мова, а саме система письма. Нею можна записувати різні мови. І так, її можна адаптувати навіть для української.
    От вам і відповідь на запитання, навіщо вигадувати мову для вигаданого світу.
    Бо для Толкіна мова була не декорацією. Вона була способом створити сам світ.
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com