Папа Франциск був реформатором, однак його дуже «заносило» в питанні російсько-української війни: чому так сталося і чи українці з часом зрозуміють вчинки Папи?

- Чому для Папи російсько-українська війна була “сімейною сваркою”

- Чому Папа підтримував теорію “справедливої війни”, і що вона передбачає

- Гаванська декларація 2016 року підписана між Папою Франциском і Кірілом - чорна сторінка в біографії Папи

- Чому Папа так і не приїхав до України попри неоднарозове запрошення Володимира Зеленського

- Чи назвав би Іван Павло ІІ Росію агресором

- Чи зможе один з майбутніх Пап розірвати пута обмежень Католицької Церкви

Про ритуал поховання Папи, про тіло Папи, яке належить Церкві, які існують конспірологічні теорії щодо смерті Папи: чи справді після смерті Франциска настане Апокаліпсис?

В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Анатолій Бабинський — Ph. D. з богословʼя, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Корейська косметика. Чи варто нею користуватися? Розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

На Львівщині вже майже два роки активно впроваджується Автоматизована система обліку оплати проїзду (АСООП), яка суттєво покращує облік пасажиропотоку та контроль за фінансовими операціями у громадському транспорті. Саме Львівщина стала першою в Україні областю з електронною формою оплати, запровадивши її у 2023 році..

Про основні досягнення системи АСООП:

- Зростання обліку пасажиропотоку на Львівщині

- Розширення функціоналу

- Покращення обліку пільгових перевезень: - завдяки системі вдалося впорядкувати облік пільгових перевезень, що дозволяє більш ефективно розподіляти бюджетні кошти та забезпечувати соціальну справедливість

- Про переваги для пасажирів та перевізників: зручність та прозорість; контроль за якістю послуг; про можливість оновлення автопарку, а також про виклики та подальші кроки в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили зі Степаном Рудницьким - начальником управління транспорту департаменту дорожнього господарства ЛОВА

Кіносвіт: фільм "Марія Магдалина"

Кіносвіт: фільм "Воскресіння"

Кіносвіт: фільм "Страсті Христові"

Сьогодні пропоную разом попрацювати над нашим словниковим запасом.

Почула вчора в одного стендапера, що він продукує тільки хльосткі жарти. Гарна спроба, але невдала. Адже в українській мові немає слова хльосткий.

Московський прикметник хлёсткий часто перекладають буквально та утворюють з ним неприродні словосполучення. Проте слово хльосткий чуже українській мові. Замість калькування слід послуговуватись доречними за контекстом відповідниками.

✅ жарт дотепний ✅ дошкульний вітер

✅ шпаркий дощ ✅ ущипливе або уїдливе зауваження

То ж позбувайтеся московізмів і використовуйте рідні, питомі слова. Будьмо вірними українській мові!

І заодно з’ясуймо: чи завжди доречне слово «вірний»?

Наприклад, ❎ вірна смерть – це неправильно, кажімо ✅ видима смерть.

❎ вірний спосіб – правильно буде ✅ надійний спосіб

❎ вірна копія замінімо на ✅ правильна копія

А ❎ вірний шлях ✅ - на правдивий шлях

❎ вірний програш - Це ✅ неминучий програш

І ❎ вірний переклад – то ✅ правильний переклад.

А доречно використати слово вірний у такому контексті: вірність коханій людині, другові та своїй Україні. І на цьому сьогодні зупинимося.

Сьогодні поговоримо про труднощі перекладу.

Ті, хто переходить на українську, часто в розмові губляться з перекладом деяких назв рослин. І якщо рози поступово стають в трояндами, а сірєнь – бузком, то є проблемніші слова. Переважно тому, що ці назви не є часто вживаними.

🔹Одна з них – "можжевельник". Це декоративна рослина, яка використовується для озеленення садиб та парків. Її українська назва – ялівець. І походить вона від праслов'янської – яловий, безплідний.

Ялівець – це лікарська, харчова, ефіроолійна, фітонцидна, деревинна, смолоносна, декоративна і фітомеліоративна рослина.

https://www.youtube.com/watch?v=1Q3xaOG4Z_s

00:23 – завдяки наявності… - 00:48 організм людини.

Я, до речі, дуже люблю цей запах. А вперше відчула його, коли відпочивала в Судаку, у нашому, українському Криму. Там все скелясте узбережжя було всіяне його кущами. Відтоді минуло багато років, але я безнастанно, тобто безупинно, повсякчас вірю, що повернуся туди і знову відчую суміш аромату ялівцю і солоного моря.

Вірмо разом і разом працюймо на перемогу.

Сьогодні поговоримо про слово, яке свого часу з’явилося в інформаційному просторі завдяки креативності маркетологів.

Отож, згадали слово з реклами відомого кавового бренду — аромоксамит? Чи чули ви його деінде? Поза межами реклами – ні. Адже це слово не має історичного чи мовного коріння, а було створено спеціально для рекламної кампанії, щоб виділити продукт серед інших.

Це штучно створений термін, який поєднує "аромат" і "оксамит", підкреслюючи вишуканість та унікальність кави. Тобто – це типовий новотвір.

І "аромоксамит" — приклад того, як мова адаптується під впливом маркетингу, розширюючи свої межі та створюючи нові асоціації. Чи потрапить це слово до словників? Навряд чи. Але його використання в рекламі є цікавим і варте уваги.

Зазвичай новотвори саме так і з’являються: хтось наважується вигадати щось незвичне. Гадаю, ви пам’ятаєте наші добірки новотворів війни, наприклад, затридні, арестовлення, задвохсотити, байрактарити тощо. Вони теж побутують у живому мовленні, але ми їх не знайдемо в академічних словниках. Хіба що в словнику воєнної лексики, якщо хтось такий створить.

І пам’ятаймо, що нові слова – це наповнення нашої мови. То ж пометикуйте, а раптом і вам спаде на думку щось таке яскраве, як аромоксамит чи бандеромобіль.

Волонтер Петро Шот:

- хто донатить на потреби військових?

- як громадяни США допомагають прифронтовим громадам України

- чи небезчене заняття - волонтерство ?