Її батько був контрабандистом, а мати "штампувала любовні романи", а вона - перша політикиня в Італії, яка не навчалася в університеті. Джорджа Мелоні - перше жінка прем'єр-міністерка Італії.

Колетт є однією з найвидатніших письменниць французької літератури, яка символізує зухвалість своєї епохи. Французька письменниця, акторка та журналістка, вона допомогла нав'язати новий жіночий погляд на суспільство ХХ століття, зокрема через публікацію"Клодін", серії автофікцій- жанру, який вона започаткувала, і в якому вільно розкрила свою бісексуальність.

2024 року Ірині ШАЛАПУДІ з міста БорзнА, що на Чернігівщині президент України вручив орден княгині Ольги III ступеня. Ірина — електромонтерка високовольтної підстанції 35 тисяч кіловольт і вище (саме так називається її посада), чергова високовольтної підстанції, єдина жінка-електромонтерка на Чернігівщині.

фото з сайту: https://cheline.com.ua/

Сьогодні ми позбуватимемося суржика! Тема серйозна, то вам не хіхоньки-хахоньки! Кажете так? Викреслюйте!

• Хіхоньки-хахоньки — це запозичення з російської! Українською замість цієї кальки варто казати смішки та пересмішки.

• Приходити в голову — як це, на ногах прийшло до вас в голову? Отож. Ще одна калька з російської. Правильний український варіант — спало на думку.

• Валятися в постелі — це не зовсім помилка, але краще використовувати питоме вилежуватися у постелі.

• Наглядний та наглядно — нема таких слів в українській мові! Коректний варіант — наочний.

• Вірно у значенні «правильно». Але… Вірною може бути кохана людина або ж друг, а відповідь — правильна або слушна.

• Бувший — ця помилка напевно посідає друге місце після «вірної відповіді». У нашій мові такого слова також немає! Говоримо правильно — колишній.

• Пеленка → це пелюшка – саме так правильно українською.

• Бархатний сезон → оксамитовий сезон.

• Бояришник → глід – ось як правильно казати українською.

• Втратити свідомість – мавпування з російської, правильно знепритомніти.

• Вроді → наче, ніби, як.

• Внедряти → впроваджувати.

То ж впроваджуємо нову звичку – розмовляти без кальок і суржика. І хай наша мова наповнюється гарними питомими словами.

Сьогодні ми з’ясуємо, як правильно: я рахую чи я вважаю? А потім ще трохи підемо в технічну тематику. Але то пізніше. Спочатку…

У словниках зазначено, що “рахую” та “вважаю” можуть бути синонімами, проте мовознавці вважають вислів “я рахую” за кальку з російської та рекомендують використовувати лише у значенні “вимовляти, називати числа в послідовному порядку”.

То ж слухайте уважно: Я рахую гроші, і вважаю, що сьогодні прекрасний день, щоб задонатити трохи на ЗСУ. Якщо знаєте актуальні збори – можна саме туди. Я, наприклад, сьогодні доначу на автівку для підрозділу свого колеги. І, до речі, тепер ми наблизилися до технічної тематики.

Як правильно: підшипник чи вальниця?

У питанні вибору між термінами "підшипник" і "вальниця" виникає певна неоднозначність, адже обидва слова позначають одну й ту саму деталь механізму, проте мають різне походження та історію.

Хоча слово "підшипник" стало загальноприйнятим і широко використовується в українській мові, слід зауважити, що воно є запозиченням із російської. Натомість "вальниця" є традиційним українським словом, яке зберегло своє місце в технічній лексиці, та описує ту ж саму деталь.

Зокрема, у Словнику технічної термінології 1928 року можна знайти таку відповідність: "Подшипник — Вальниця". Це вказує на те, що до певного часу в Україні активно використовувався саме цей термін. То ж маєте нагоду його повернути у вжиток. Заодно і дослідити, чи хоч хтось із технарів вас зрозуміє.

Час запустити програму очистки нашої мови від надміру модних англізмів. Ок, не до нуля, але в міру. Отож, як їх замінити?

• Лайтовий — легкий, простий, легесенький, невимушений.

• Мастхев — а чому б не сказати кончетреба або кончемати. Наприклад: Ця сукня — просто кончетреба кожній жінці в її гардеробі.

• Респектабельний — поважний, солідний.

• Репост — поширення, репостнути — поширити.

• Імідж — образ.

• Аккаунт — можна так і залишити, але ще є слово обліковка, скорочено від обліковий запис, також файне слівце.

• Юзабіліті — зручність.

До речі, вже не про англізми. Ц͟і͟ с͟л͟о͟в͟а͟ ͟в͟и͟,͟ ͟м͟о͟ж͟л͟и͟в͟о͟,͟ ͟з͟н͟а͟є͟т͟е͟,͟ ͟а͟л͟е͟ ͟з͟ ͟я͟к͟и͟х͟о͟с͟ь͟ ͟п͟р͟и͟ч͟и͟н͟ ͟н͟е͟ ͟в͟ж͟и͟в͟а͟є͟т͟е͟.͟ То ж настав час їх залучити у вжиток.

• «Насамкінець» — чудова альтернатива фразі «на завершення».

• «Безлюддя» — ідеальне слово, щоб описати місце, де немає або майже немає людей.

• «Безугавно» — синонім до «без перестанку».

• «Бодай» — можна вживати замість «хоч би».

• «Буцімто» — альтернатива до «типу», а також можна сказати: ніби, мов, на кшталт, неначе.

• «Донедавна» - це гарна заміна для «до недавнього часу».

• «Візитівка» звучить краще, ніж «візитна картка».

• І для заміни: кожного дня, кожного вівторка, кожної середи є пречудові слова з часткою «що», які позначають регулярність: щодня, щовівторка, щосереди — це зручні й лаконічні варіанти. До того ж і писати їх швидше.

Сьогодні маємо з’ясувати, як же правильно сказати: ліки ВІД хвороби чи ліки ПРОТИ хвороби? Як ви гадаєте?

Отож, правильно – ліки ПРОТИ хвороби. Такий варіант вважають стилістично кращим. І це логічно, погодьтеся? Отже, говоримо:

✅ Засіб проти кашлю. ✅ Медикаменти проти раку.

До речі, слово ПРОТИ має ще кілька значень, до яких, можливо, не всі звикли.

📌 ПРОТИ вживають для порівняння:

✅ Святковий тіл був багатий стравами і напоями проти звичайного.

✅ Вона висока проти обох своїх сестер. І ще…✅ Як муха проти слона.

📌 Також ПРОТИ вживаємо у висловах на позначення часу на місці деяких російських кальок: “в ночь со среды на пятницу”, “под Новый год”.

✅ Наснилося проти п’ятниці. ✅ У ніч проти Нового року.

✅ Не йди нікуди проти ночі.

📌 І ще кажемо ПРОТИ у висловах на позначення місця, коли хочемо підкреслити, що хтось або щось перебуває точно перед кимось, навпроти.

✅ Машина зупинилася якраз проти їхнього вікна.

✅ Сиділи одне проти одного.

📌І насамкінець. ПРОТИ вживаємо, коли йдеться про протилежний напрямок.

✅ Плисти проти течії ✅ Гладити проти шерсті

✅ Проти вітру… піском сипати. (А ви що подумали?)

Сьогодні з’ясуємо, як правильно: їх чи їхній, об’ява або оголошення? Отож…

У сучасній українській мові займенники “їх” та “їхній” є предметом активного обговорення. І хоча вони обидва функціонують у межах літературної норми, існують нюанси, які варто враховувати при їхньому вживанні.

Як визначити, коли який займенник використовувати? Для цього потрібно поставити питання:

▪️ “їхній” (відповідає на питання чий?) — це присвійний займенник, який використовується для вказівки на приналежність чогось певним особам

▪️ “їх” (відповідає на питання кого? чого?) — це форма родового або знахідного відмінка займенника “вони”

Наприклад: Таксі приїхало до їхнього (чийого? належить їм) будинку, та відвезло їх (кого? родовий відмінок “вони”) за потрібною адресою.

А тепер – об’ява чи оголошення: що вибрати? Обидва терміни зафіксовані в словниках і використовуються як у літературі, так і в усному мовленні та на письмі. Однак у контексті офіційних повідомлень, документів, а також дій найкраще вживати саме "оголошення". Наприклад, "оголошення конкурсу". "Об’ява" здебільшого позначає матеріальний предмет, наприклад, плакат чи листок із певним повідомленням, а не на дію оголошення. Якщо йдеться про офіційне повідомлення, документи тощо, теж варто обрати “оголошення” — воно є більш нейтральним та повним.

Кіносвіт: серіал "Остання річниця"

На вухах: Святослав Вакарчук "Лютий не минає"