24 лютого змістило фокус частини культурних діячів і діячок з мистецького на волонтерський. Наприклад, сцена театру Лесі у Львові перетворилася на склад для гуманітарної допомоги, а внутрішній дворик – на стоянку для автобусів. Працівники Львівського муніципального центру забирали новоприбулих з вокзалу в комендантську годину, щоб втомлені й налякані люди швидше опинились у комфортних умовах. З чого починалося волонтерство в культурних інституціях та у якому форматі воно триває 16 місяців великої війни говоримо у третьому епізоді подкасту «Культура проти агресії». Наші гості – Ольга Пужаковська, директорка, художня керівниця театру Лесі у Львові, та Павло Ковач, куратор Львівського муніципального мистецького центру та співзасновник галереї Детенпула.

Авторка та ведуча подкасту Марта Троцюк запитала про першу реакцію культурних інституцій, про вибір залишатися на своєму місці та про те, коли вдалося (хоча б частково) повернутися до звичної діяльності. Чому театр Лесі відкрив двері для глядачів останнім? Як Львівський муніципальний центр реагував на повномасштабне вторгнення? Що змінилося в роботі обох інституцій? Слухайте про культуру, яка наближує нашу перемогу, на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про відповідальність? Розбираємо це поняття та пояснюємо його сутність у другому епізоді подкасту «Найвища цінність» разом з авторкою та ведучою Іриною Снітинською та її гостею: засновницею мережі освітніх проєктів MRIYDIY – Лідією Білас.

«На питання «чому ти змок» може бути дві відповіді, – каже Лідія, – Через те, що пішов дощ, або ж тому, що не мав парасольки». Що таке відповідальність? Обов’язок і відповідальність – тотожні? Перед ким ми відповідальні в першу чергу? Яка різниця між «можу» і «мушу»? Як пов’язані відповідальність і чесність перед собою? Чому дбати про своє здоров’я – це теж бути відповідальним? Чи можна навчитись відповідальності? Також говоримо про 15 пунктів з Декларації відповідальної людини, які створив Богдан Гаврилишин, та які співзвучні з досвідом та світоглядом нашої гості.

Кожна людина живе згідно зі своїми цінностями. Вони, як рейки, які нас тримають та не дають зійти з обраного шляху, а часом і з розуму. Мудрий, авторський подкаст Ірини Снітинської «Найвища цінність» про цінності у дії: житті, бізнесі, роботі. Глибокі, світоглядні бесіди про те, як цінності нас, українців, скеровують, підтримують та допомагають боротись. Проєкт створюється у партнерстві з Львівською обласною військовою адміністрацією у рамках Комплексної програми посилення державотворчої консолідаційної ролі української мови. Слухайте на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts Радіо Сковорода.

Вся Україна знала, що на День міста у Харкові проводиться стрітбольний турнір. А тепер, послухавши третій епізод Street Culture Podcast з Єгором Матюхіним та Станіславом Світлицьким, можна дізнатись, коли стрітбол з’явився, як розвивався та що приніс у вуличну культуру. Стаса не дарма називають головним ідеологом стрітболу: він встиг і щити власноруч повкопувати, й Українську стрітбольну лігу 3х3 організувати.

Тож, стрітболу – це все ж вулична культура чи вид спорту? Чим стрітбол відрізняється від баскетболу? Чи можуть вони співіснувати і яким чином? З чого починався стрітбол в Україні? Коли УСЛ проводили в кожному обласному центрі? Яким є розвиток стрітболу після потрапляння на Олімпійські ігри? Звісно ж, поза хронікою подій, маємо для вас трушні спогади про футболки 8XL, перші ігри, борги за перший фінал, потужний фінал УСЛ на Хрещатику і респект за те, чого вдалося досягти за цей час.

На честь 50-ліття хіп-хопу! Перший подкаст про українську вуличну культуру як ДНК свободи та ідентичності від Street Culture та Радіо Сковорода. Street Culture Podcast – документальний проєкт-дослідження історії становлення української вуличної культури. Як вона зародилась та розвивалась? Як репрезентує нас зараз у світі та допомагає боротись? Жива історія та вайбові розмови з першопрохідцями 90-их. Шлях з вулиці до визнання!

Якому українському місту належить ваше серденько? У дев’ятому епізоді «Профітролів» Володимир Бєглов, Артем Галицький та Мар‘яна Романяк не цитують Сосюру, але поетично зізнаються у любові до Києва, Львова, Одеси та ще десятка великих обласних центрів та крихітних сіл і містечок. Згадуємо привітну Вінницю над Бугом, модні Суми, де з’явився перший стадіон з пластиковими сидіннями, та магічний Славутич зі спроєктованими ще у минулому столітті велодоріжками.

Також говоримо про гостинний і ресурсний у всіх поняттях Ужгород, унікальну та неочікувану Полтаву, прогресивний і самодостатній Дрогобич, у якому вся сіль, про пунктуальну й водночас трохи ліниву Одесу і про столицю українського гончарства Опішню, де кожна друга хата – музей. І, звичайно, про звірячо-прекрасний Харків та Полтаву, де українська мова густа, як сметана. Обережно! В епізоді також присутня імпровізована енциклопедична довідка про Сокаль, що на Львівщині. Слухайте про магію дитячих та романтику підліткових кримських спогадів, про нові простори Івано-Франківська, про маленькі та про різний, але однаково прекрасний Львів, на SoundCloud, Spotify, Google та Apple podcasts.

Співзасновники Radio SKOVORODA: Володимир Бєглов, Мар'яна Романяк, Артем Галицький знову зібрались разом! Подкасті «Профітролі» – це можливість видихнути та порефлексувати з друзями ввечері не лише про роботу. Обмінятись думками та досвідом, коли кожен ділиться баченням з боку власної експертизи.

Ми можемо все, якщо відчуваємо підтримку! Про мотивацію бути волонтером і робити більше говоримо в третьому епізоді подкасту «Бо любов [крапка] війна» з рекрутером у мирному житті й волонтером під час війни Володимиром Андрєєвим. З допомогою та правильним вектором від психотерапевта та автора подкасту Володимира Станчишина розбираємо різні стосунки та їхній вплив на нашу мотивацію. Чи важливо мати підтримку коханої людини? А визнання й довіру від аудиторії? Як мотивують продовжувати результати роботи? Чому не можна відкидати особисті причини у потребі робити добрі справи? Що робити зі злістю і втомою? «Часто ми плутаємо втому і злість на те, що в країні й довкола тебе все відбувається по-іншому, ніж ти очікуєш». Без чудових асоціацій, на які багатий четвертий сезон «Бо любов [крапка] війна», не обійшлося: як думаєте, що спільного між волонтером і класним керівником? Відповіді пишіть у коментарях, а епізод ходіть слухати на Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, Google та Apple podcasts.

*За підтримки SoftServe – ІТ-компанії, яка цінує ментальне здоров’я.

«Коли я бачу, як дістаємо живу людину, я розумію, що ми працюємо не дарма». Так про свою роботу розповідає Сергій Северенчук, начальник частини аварійно-рятувальних робіт ДСНС та герой п’ятого епізоду нашого подкасту «Служба надзвичайних». Спокою та виваженості Сергія можна позаздрити. Він та понад сотня людей, які перебувають у його підпорядкуванні працювали в деокупованих Херсоні та Балаклії, торговому центрі в Кременчуці, у Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Києві та Київщині, а також виїжджали на допомогу після землетрусу в Туреччині: «Всі надзвичайні ситуації неповторні, жодна не повторюється. Кожного разу потрібно приймати нове рішення».

Які ситуації найбільше запам’ятались Сергію за понад 30-річний досвід роботи? Як змінилась робота після повномасштабного вторгнення? Що допомагає йому залишатися спокійним? Ванна, коридор, підвал – де ховатися під час ракетних атак? Які шанси порятунку людини з підвального приміщення? Звісно ж, Христина Біляковська поговорила з Сергієм і про особисте: про дітей, які теж працюють в ДСНС, та про досвід вивчення англійської.

Що робить звичайних людей службою надзвичайних? Як унікальний досвід українських рятувальників та рятувальниць конвертується у велику історію сили та сміливості? Проєкт реалізується Програмою розвитку ООН в Україні у партнерстві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Японії.

Травматичні історії дітей є не тільки в Україні, на жаль, це історія всього людства. Тому в другому сезоні подкасту «Мамо, я вдома» розповідаємо про особисті досвіди, досвіди наших земляків та землячок, а також про практики, які існують за кордоном. В одинадцятому епізоді авторки та ведучі Ірина Заремба та Євгенія Мегріш вкотре зібрали частину нескінченних міфів про усиновлення, щоб їх розвінчати:

- усиновлена дитина не пам’ятатиме свою біологічну родину;

- діти з дитбудинків асоціальні, некеровані й невиправні;

- гени важливіші за виховання;

- розпочавши процес усиновлення, не можна зупинитись або зробити крок назад;

- краще не озвучувати страхи, які маєш перед усиновленням.

Звісно ж, не обійшлося й без книжкових рекомендацій: книги Каріни Савариної та Кеті Гласс дозволяю зазирнути в реальні досвіди усиновлення та патронатного виховання, відкриваючи як щасливі, так і болючі моменти. Змінюємо не тільки погляди, а й життя майбутнього покоління на краще!

Позитивний подкаст про усиновлення від юристок: Ірини Заремби та Євгенії Мегріш. 2-й сезон на Радіо Сковорода у форматі руйнування міфів. Відкривайте свої серця та двері, слухайте на Spotify, SoundCloud, Google та Apple podcasts. Заради розвитку культури усиновлення та боротьби з сирітством. Адже коли ви думаєте, чи готові усиновити, пам'ятайте, що жодна дитина не була готова залишитися без батьків!

Загальні висновки з проведеного дослідження, що дадуть вам змогу не залишати поза увагою важливі знання. Рефлексує та спілкується з залом Олександр Солонтай – СЕО «Агенції відновлення та розвитку». Чи вся молодь повернеться в Україну? Чому наразі варто забути про тих, хто виїхав? Чому рівень тривожності за кордоном вищий? Як це конвертувати у допомогу? Чому важливо стати країною, відкритою для молоді з усього світу?

«Що з нами зараз? Вплив війни на молодь в Україні». Презентація дослідження МолоДвіжЦентром.Львів за технічної та організаційної підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Програми розвитку ООН в Україні, Міністерства молоді та спорту України та Українсько-данського молодіжного дому, за фінансової підтримки МЗС Данії.

Про ментальне здоров’я як базу, про психологічне відновлення після нашої перемоги та інклюзію, яка має стати звичним елементом нашого повсякдення: «Відновимо людину – відновимо країну». Спікерки:

Яна Пекун – експертка-консультантка з ґендерної рівності та соціальної інклюзії;

Валянік Ольга – керівниця Волонтерського штабу «Ангар», регіональна координаторка програми «Мріємо та Діємо» у Волинській області;

Ніна Мацюк – експертка з питань інклюзивності;

Аліна Козицька – керівниця ЯМаріуполь.Молодь, УАМР.

Модератор – Олексій Удовенко, психолог та один з авторів нашого подкасту «Менталочка».

«Що з нами зараз? Вплив війни на молодь в Україні». Презентація дослідження МолоДвіжЦентром.Львів за технічної та організаційної підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Програми розвитку ООН в Україні, Міністерства молоді та спорту України та Українсько-данського молодіжного дому, за фінансової підтримки МЗС Данії.

Про вплив на вплив, нову культуру взаємодії з молоддю, наставництво, приклади, велику ідею, ґрунт надій. Спікери та спікерки:

Олександр Ярема – Державний секретар Кабінету міністрів України;

Марина Попатенко – заступниця Міністра молоді та спорту України;

Анастасія Бакуліна – засновниця онлайн-медіа «Свідомі»;

Ольга Дзержинська – голова молодіжної ради при Донецькій ОДА;

Ілля Галичанівський – креативний директор Beans Agency.

Модератор – керівник мережі молодіжних просторів ТВОРИ! Олег Малець, а ще автор двох подкастів на Radio SKOVORODA.

«Що з нами зараз? Вплив війни на молодь в Україні». Презентація дослідження МолоДвіжЦентром.Львів за технічної та організаційної підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Програми розвитку ООН в Україні, Міністерства молоді та спорту України та Українсько-данського молодіжного дому, за фінансової підтримки МЗС Данії.