Radio SKOVORODA

«Якщо ви переживаєте, що я не зможу, то ви помиляєтесь!», - це слова героїні шостого епізоду нашого подкасту «Служба надзвичайних» Оксани Чехместренко. Вона – перша жінка-водолазка в ДСНС. До 2017 року в Україні працювати водолазом жінці було заборонено класифікатором професій. Але Оксана попри заборону навчалась та готувалась. І вже в лютому 2018 заступила на службу. За 5 років роботи вона стала начальницею водолазно-рятувального відділення ДСНС, врятувала не одне життя та пройшла шлях від «ти ж дівчинка» до рівноправної членкині команди.

Усе почалось ще з дитинства. У 12 років Оксана врятувала хлопчика, який тонув, і з того часу хотіла бути рятувальницею. Уявляла роботу в червоному купальнику, як в популярному серіалі. Але на практиці все виявилось трохи інакше. Як саме працює водолазно-рятувальна команда і що саме входить в її обов’язки? За скільки часу потрібно зібратись і виїхати на виклик? Що є найскладнішим в роботі? Які історії Оксана згадує за час роботи? Чи побільшало викликів після початку повномасштабного вторгнення?

Відкриваємо для вас історії звичайних людей, які щодня роблять надзвичайну роботу на SoundCloud, Spotify, Google та Apple podcasts. Відео дивіться на YouTube-каналі ДСНС та ПРООН. Що робить звичайних людей службою надзвичайних? Як унікальний досвід українських рятувальників та рятувальниць конвертується у велику історію сили та сміливості? Проєкт реалізується Програмою розвитку ООН в Україні у партнерстві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Японії.

Війна не оминає нікого і ніде. Жодна точка на карті України не є безпечною. Усі ми переживаємо війну по-різному, тому з’являється все більше питань про те, як правильно побудувати діалог, маючи різні досвіди, у тому числі військові й цивільні. Що у цій розмові ок, а що не ок, розбираємо у четвертому епізоді «Бо любов [крапка] війна». Говоримо із солдатом Михайлом Буричкою, який пішов на фронт і прийшов на запис у кабінет психотерапевта та автора подкасту Володимира Станчишина.

Михайло щиро відповідає на питання, як би він хотів, щоб сприймали його у військовій формі: «Я залишився тією самою людиною. Але люди губляться: хтось відводить очі в телефон, хтось роздивляється цікаву вітрину. А я от пчихнув на вулиці, і звичне «будь здоровий» мене дуже потішило». Як історії допоможуть будувати діалог? Яким чином різний досвід вплине на сприйняття цих історій? Чи зможемо ми з різних контекстів побудувати один спільний? Про що не варто питати військових? Чого насправді ми боїмося, починаючи розмову, та що допоможе подолати ці страхи? Заклали підґрунтя для подальшого спілкування та налаштувались на спільну хвилю на Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, Google та Apple podcasts.

*За підтримки SoftServe – ІТ-компанії, яка цінує ментальне здоров’я.

Другий епізод Rights Now! Podcast вже на платформах! Тут міг би бути жарт, але наш гумор дуже змінився за час повномасштабного вторгнення. Про трансформацію жартів та їх сприйняття, про психологічний самозахист та новий український міф говоримо з Олександром Шульгою та Світланою Чуніхіною. Олександр, доктор соціологічних наук, директор аналітичного центру «Інститут конфліктології та аналізу Росії», пояснює природу нашого гумору трьома теоріями: зверхності, розрядки та невідповідності. Світлана, політична психологиня, заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, вважає, що наші жарти – спосіб обжити трагічну реальність і водночас зберегти власну чуттєвість.

Чи є моральна межа гумору? На які теми не можна жартувати? Як гумор допомагає нам вистояти? Жорстокі жарти – смішні? Як бути із дегуманізацією гумору? Чи спотворює гумор сприйняття реальності? Влада може жартувати? Журналіст, модератор розмови та людина, яка знає історію гумору під час війни – Євген Павлюковський. Слухайте та діліться жартом, який вас мотивує, у коментарях.

Rights Now! Podcast – спільний проєкт Docudays UA та Radio SKOVORODA, записаний під час ювілейного, двадцятого Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини, з подій правозахисної програми Rights Now! та проєкту «Архів війни». Слухайте по суботах на Spotify, SoundCloud, Google та Apple podcasts!

Get ready for the return of the first English-language podcast on Radio SKOVORODA UNCHAINED! In our second season, we're shining a light on the ongoing battle against corruption and bringing fresh perspectives to the table. Our host, Inna Nelles, an expert in strategic communications and advocacy, discusses with guests the most effective anti-corruption policies and their real-world impact. We'll be focusing on the experiences of Eastern Europe and Eurasia.

To begin with, we're diving into an intriguing experiment conducted by Ukrainian researchers Andriy Biletskyi, administrative director of the Anti-Corruption Research and Education Center (ACREC), and Roman Sheremeta, economist and founding director of the American University Kyiv. In this experiment, students were given money to manage, with every transaction carefully tracked. The goal was to see how well restrictions and penalties work in fighting corruption. Do fines actually scare corrupt officials? Can a decent income eliminate bribery? Why are online declarations important? Which institutions offer the most effective ways to fight corruption? And how can Ukraine embrace an anti-corruption culture? Discover the surprising findings of this experiment and more on Spotify, SoundCloud, Google, and Apple podcasts.

This podcast is a collaborative effort by ACREC, EAACN, and Inna Nelles, generously supported by The International Renaissance Foundation (IRF). It is inspiring stories of successful anti-corruption efforts in Eastern Europe and Eurasia.

24 лютого змістило фокус частини культурних діячів і діячок з мистецького на волонтерський. Наприклад, сцена театру Лесі у Львові перетворилася на склад для гуманітарної допомоги, а внутрішній дворик – на стоянку для автобусів. Працівники Львівського муніципального центру забирали новоприбулих з вокзалу в комендантську годину, щоб втомлені й налякані люди швидше опинились у комфортних умовах. З чого починалося волонтерство в культурних інституціях та у якому форматі воно триває 16 місяців великої війни говоримо у третьому епізоді подкасту «Культура проти агресії». Наші гості – Ольга Пужаковська, директорка, художня керівниця театру Лесі у Львові, та Павло Ковач, куратор Львівського муніципального мистецького центру та співзасновник галереї Детенпула.

Авторка та ведуча подкасту Марта Троцюк запитала про першу реакцію культурних інституцій, про вибір залишатися на своєму місці та про те, коли вдалося (хоча б частково) повернутися до звичної діяльності. Чому театр Лесі відкрив двері для глядачів останнім? Як Львівський муніципальний центр реагував на повномасштабне вторгнення? Що змінилося в роботі обох інституцій? Слухайте про культуру, яка наближує нашу перемогу, на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про відповідальність? Розбираємо це поняття та пояснюємо його сутність у другому епізоді подкасту «Найвища цінність» разом з авторкою та ведучою Іриною Снітинською та її гостею: засновницею мережі освітніх проєктів MRIYDIY – Лідією Білас.

«На питання «чому ти змок» може бути дві відповіді, – каже Лідія, – Через те, що пішов дощ, або ж тому, що не мав парасольки». Що таке відповідальність? Обов’язок і відповідальність – тотожні? Перед ким ми відповідальні в першу чергу? Яка різниця між «можу» і «мушу»? Як пов’язані відповідальність і чесність перед собою? Чому дбати про своє здоров’я – це теж бути відповідальним? Чи можна навчитись відповідальності? Також говоримо про 15 пунктів з Декларації відповідальної людини, які створив Богдан Гаврилишин, та які співзвучні з досвідом та світоглядом нашої гості.

Кожна людина живе згідно зі своїми цінностями. Вони, як рейки, які нас тримають та не дають зійти з обраного шляху, а часом і з розуму. Мудрий, авторський подкаст Ірини Снітинської «Найвища цінність» про цінності у дії: житті, бізнесі, роботі. Глибокі, світоглядні бесіди про те, як цінності нас, українців, скеровують, підтримують та допомагають боротись. Проєкт створюється у партнерстві з Львівською обласною військовою адміністрацією у рамках Комплексної програми посилення державотворчої консолідаційної ролі української мови. Слухайте на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts Радіо Сковорода.

Вся Україна знала, що на День міста у Харкові проводиться стрітбольний турнір. А тепер, послухавши третій епізод Street Culture Podcast з Єгором Матюхіним та Станіславом Світлицьким, можна дізнатись, коли стрітбол з’явився, як розвивався та що приніс у вуличну культуру. Стаса не дарма називають головним ідеологом стрітболу: він встиг і щити власноруч повкопувати, й Українську стрітбольну лігу 3х3 організувати.

Тож, стрітболу – це все ж вулична культура чи вид спорту? Чим стрітбол відрізняється від баскетболу? Чи можуть вони співіснувати і яким чином? З чого починався стрітбол в Україні? Коли УСЛ проводили в кожному обласному центрі? Яким є розвиток стрітболу після потрапляння на Олімпійські ігри? Звісно ж, поза хронікою подій, маємо для вас трушні спогади про футболки 8XL, перші ігри, борги за перший фінал, потужний фінал УСЛ на Хрещатику і респект за те, чого вдалося досягти за цей час.

На честь 50-ліття хіп-хопу! Перший подкаст про українську вуличну культуру як ДНК свободи та ідентичності від Street Culture та Радіо Сковорода. Street Culture Podcast – документальний проєкт-дослідження історії становлення української вуличної культури. Як вона зародилась та розвивалась? Як репрезентує нас зараз у світі та допомагає боротись? Жива історія та вайбові розмови з першопрохідцями 90-их. Шлях з вулиці до визнання!

Якому українському місту належить ваше серденько? У дев’ятому епізоді «Профітролів» Володимир Бєглов, Артем Галицький та Мар‘яна Романяк не цитують Сосюру, але поетично зізнаються у любові до Києва, Львова, Одеси та ще десятка великих обласних центрів та крихітних сіл і містечок. Згадуємо привітну Вінницю над Бугом, модні Суми, де з’явився перший стадіон з пластиковими сидіннями, та магічний Славутич зі спроєктованими ще у минулому столітті велодоріжками.

Також говоримо про гостинний і ресурсний у всіх поняттях Ужгород, унікальну та неочікувану Полтаву, прогресивний і самодостатній Дрогобич, у якому вся сіль, про пунктуальну й водночас трохи ліниву Одесу і про столицю українського гончарства Опішню, де кожна друга хата – музей. І, звичайно, про звірячо-прекрасний Харків та Полтаву, де українська мова густа, як сметана. Обережно! В епізоді також присутня імпровізована енциклопедична довідка про Сокаль, що на Львівщині. Слухайте про магію дитячих та романтику підліткових кримських спогадів, про нові простори Івано-Франківська, про маленькі та про різний, але однаково прекрасний Львів, на SoundCloud, Spotify, Google та Apple podcasts.

Співзасновники Radio SKOVORODA: Володимир Бєглов, Мар'яна Романяк, Артем Галицький знову зібрались разом! Подкасті «Профітролі» – це можливість видихнути та порефлексувати з друзями ввечері не лише про роботу. Обмінятись думками та досвідом, коли кожен ділиться баченням з боку власної експертизи.

Ми можемо все, якщо відчуваємо підтримку! Про мотивацію бути волонтером і робити більше говоримо в третьому епізоді подкасту «Бо любов [крапка] війна» з рекрутером у мирному житті й волонтером під час війни Володимиром Андрєєвим. З допомогою та правильним вектором від психотерапевта та автора подкасту Володимира Станчишина розбираємо різні стосунки та їхній вплив на нашу мотивацію. Чи важливо мати підтримку коханої людини? А визнання й довіру від аудиторії? Як мотивують продовжувати результати роботи? Чому не можна відкидати особисті причини у потребі робити добрі справи? Що робити зі злістю і втомою? «Часто ми плутаємо втому і злість на те, що в країні й довкола тебе все відбувається по-іншому, ніж ти очікуєш». Без чудових асоціацій, на які багатий четвертий сезон «Бо любов [крапка] війна», не обійшлося: як думаєте, що спільного між волонтером і класним керівником? Відповіді пишіть у коментарях, а епізод ходіть слухати на Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, Google та Apple podcasts.

*За підтримки SoftServe – ІТ-компанії, яка цінує ментальне здоров’я.

«Коли я бачу, як дістаємо живу людину, я розумію, що ми працюємо не дарма». Так про свою роботу розповідає Сергій Северенчук, начальник частини аварійно-рятувальних робіт ДСНС та герой п’ятого епізоду нашого подкасту «Служба надзвичайних». Спокою та виваженості Сергія можна позаздрити. Він та понад сотня людей, які перебувають у його підпорядкуванні працювали в деокупованих Херсоні та Балаклії, торговому центрі в Кременчуці, у Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Києві та Київщині, а також виїжджали на допомогу після землетрусу в Туреччині: «Всі надзвичайні ситуації неповторні, жодна не повторюється. Кожного разу потрібно приймати нове рішення».

Які ситуації найбільше запам’ятались Сергію за понад 30-річний досвід роботи? Як змінилась робота після повномасштабного вторгнення? Що допомагає йому залишатися спокійним? Ванна, коридор, підвал – де ховатися під час ракетних атак? Які шанси порятунку людини з підвального приміщення? Звісно ж, Христина Біляковська поговорила з Сергієм і про особисте: про дітей, які теж працюють в ДСНС, та про досвід вивчення англійської.

Що робить звичайних людей службою надзвичайних? Як унікальний досвід українських рятувальників та рятувальниць конвертується у велику історію сили та сміливості? Проєкт реалізується Програмою розвитку ООН в Україні у партнерстві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Японії.