Veritas

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 61

Голод по справедливості.

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Є обітниця повноти блаженства, щастя. Чого прагнеш? Повноти, миру, свободи, доброти, прийняття.

Є блаженство, є принцип, є обітниця.

Якщо не працює перший принцип убогості - інші не зрозуміти.

В оплакуванні примаємо втіху, переоцінюємо.

Тихість, смирення - це новий рівень стосунку з Богом.

Бог являється у тихості, Його слово дуже сильне, дуже міцне.

Бог дуже вразливий.

Смиренність - пошук тиші.

Один з показників людини, яка має стосунок з Богом - вона шукає тиші.

Тиша - це стан духа, душі, коли людина витримує цю тишу і може бути з Господом на самоті.

Віртуальний світ – «помічник», щоб заглушити те, що є всередині.

Щоб почути, що Господь говорить про мене, потрібно втихомиритися.

Блаженства відкривають, яким є Бог, з іншої сторони.

Щоб мати - потрібно мати.

Коли ти щось досягаєш - відкривається новий рівень у духовному житті.

Душа має свою природу, стосунок має свою природу. Рослина не буде рости, якщо ти не виконаєш умови. Стосунок не буде рости, якщо нема виконаних умов.

Базовий принцип: чи ти вибрав/вибрала Ісуса як того, за ким хочеш піти?

Якщо людина не триває у навчанні Ісуса, то у чому триває? Релігійність можна використовувати як заспокоєння певних потреб. Але коли приходить криза - людина потребує відповіді. Щоб дати відповіді - потрібно пізнати поведінку Ісуса.

Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.

Ми носимо в собі голод по справедливості, по праведності.

Коли ми говоримо: щось не справедливо, відбувається неправда.

Маємо прагнення - голод і спрагу за справедливим стосунком. Ісус говорив: «Прийдіть до Мене всі спраглі і втомлені, Я - Хліб життя…»

Ісус показує, що це Він заспокоює потреби правди і справедливості.

Справедливість є у поведінці Ісуса.

Поза Ісусом неможливо знайти справедливість.

Я не є справедливим. Я можу вкладати зусилля, аби бути справедливим. Нема людини, яка б задовільнила спрагу у справедливих стосунках.

Знайти заспокоєння можливо лише у Ісусі.

Ісус у цьому світі зазнав найбільшої несправедливості.

Чим більше людина заглиблюється у блаженства, тим більше вона стає незрозумілою для світу.

Якщо я не Бога хочу підпорядкувати собі, а підпорядкуватися Богові, тоді я починаю розуміти чим є та справедливість, яку приніс Христос.

Якщо ти покаєшся - тобі гріхи будуть прощені, і це - Божа справедливість.

Божа всемогутність - Він може пробачити найбільші гріхи людині, якщо вона покається.

Людина, яка це не чує, буде нести справедливу кару.

Тема справедливості є дуже активною у нашій країні.

Бог справедливий. Людина нестиме наслідки - вона сама себе карає злими вчинками.

Бог пропонує дорогу добра, дорогу навернення.

Закон свободи: людина зловживає своєю свободою.

Справедливість як принцип.

Яку справедливість я шукаю? Хто є інстанцією справедливості? Якої я шукаю правди? Якої шукаю справедливості?

Щоб побачити на чому побудована справедливість у Всесвіті - ключем є поведінка Ісуса.

Чи є у мене Божественне прагнення не смерті грішника, а щоб він навернувся?

Чи я прагну, щоб ця людина пізнала Бога.

Якщо я не буду людиною, яка не розірве ланцюг злодіянь - він не перерветься.

Спрага по справедливості величезна.

Ключем може бути лише Христос Воскреслий.

Господь довготерпеливий.

Страх Божий - початок мудрості.

Правда – це є виконати волю Отця.

Шукайте найперше Царства Божого.

Поставити Бога на першому місці.

Справедливість це не щось. Справедливість це Хтось.

Християнство - це Особа.

Жертва починає діяти - люди починають оживлятися через спосіб переживання страждання, які показує Ісус і Божа людина.

Неспокійне серце людини, поки не заспокоїться у Богові.

Праведність, справедливість - це дійсність Духа Святого. Я починаю це бачити.

Справедливий світ - він Теоцентричний (Христоцентричний).

Христоцентрична спрведливість не відкидає нікого. Запрошує всіх.

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 60.

Смирення, лагідність як наслідок стосунку з Богом

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися.

Блаженні вбогі духом - це позиція підлеглості Богові

Ми постійно в наших діях робимо вибір.

Наша проблема ми закриті. Відкритість на Бога - це блаженство.

Фарисеї книжники думають, що знають.

Митарі і блудниці - ті, які заблудили, бо втратили контакт з Богом. Переживають пошук Бога.

Досвід дару контакту з Богом - це стан, коли є постійне усвідомлення, що це неможливо затримати. Я розумію, я усвідомлюю, я не можу це проконтролювати. Бога неможливо «закрити в коробочку»

Доторкаєшся, пізнаєш - і розумієш як багато всього не знаєш.

Затримуватися не добре, бо не розвиваєшся.

Бог не звʼязав собі руки Таїнствами.

Коли людина має живий досвід контакту з Богом, вона усвідомлює, що Бог набагато багатший, ніж усі можливості.

Приходить час оплакування гріхів: що я втратив.

Мої помилки - я сумую, на це є основа.

Якщо нема процесу оплакування- людина не рухається далі.

Поки людина не сумує - вона не знає як далі рухатися: «Їхні очі були закриті від смутку», - учні з Емаусу.

Поки учні з Емаусу не розповіли свою болісну історію, вони не в стані були побачити.

А чи не це мало статися з Помазаником? Учні були засліплені, бо мали свої очікування.

Досвід страждання близької людини - це дуже болісний досвід. І його потрібно оплакати і пережити.

…«вони сиділи мовчки». Людина, яка не вміє пережити втрату, скеровує агресію на руйнування себе й інших.

Служіння священника не привʼязується до одного місця: коли Господь каже - він рухається далі.

Людина переживає Божий дотик. Оплакування - біль потрібно пережити. Кожна втрата має свою міру переживання і оплакування.

Оплакування - прийняття реальності.

Бог кличе ще до глибшого контакту з Ним, щоб звідти реагувати на дійсність.

У сумуванні, у болі людина отримує відповідь як далі рухатися.

Коли людина не вміє побачити сенси, вона опускається, опускає руки, заглушає біль, пришвидшує свій кінець.

Страждання має потужну силу, щоб переосмислювати сенси, і дати собі відповідь.

Блаженні тихі - блаженні лагідні, смиренні. В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися.

Занедбання достатньої кількості перебування у Джерела приводить до вигорання.

Перше завдання апостолів: молитись і навчати.

Звідки черпаю силу? Маю собі дозволити сумування. В сумуванні переосмислення.

Моя душа потребує достатньо багато часу бути наодинці з Богом.

Молитва як спосіб особистого стосунку, і як спосіб синодального служіння.

Павло пішов на 3 роки у пустелю: слухав, сумував, оплакував.

Ісус часто іде на самоту.

Тихість - тихі успадкують землю. Це стан після оплакування - набратися тихості, і з цього реагувати що діється.

Дія з лагідності серця - людина яка діє під впливом Духа Святого, а не зранення.

Страх входить у життя через біль. Біль змінює тривогу до майбутнього.

З болячки людина реагує страхом. Вона буде або нападати, або втікати.

Ісус у Гетсиманіі оплакав свою смерть. І Він іде лагідно по Хресній дорозі.

Ісус: «Мені йдеться про воскресіння Духа»

«Життя вічне в тому, щоб пізнали Того, Хто Мене послав»,

Євангелія від Йоана 17:3

Тихість, лагідність, смирення - зустріч, яка впроваджує у моє серце мир.

Блаженний вбогий духом - лагідність і смиренність.

Успадкування землі - земля, обіцянка: Мойсей був названий найбільш лагідним з поміж усіх людей на землі - найбільш смиренним.

Земля - моє серце. Рай – всередині.

Підпорядкування Богові - лагідність. До лагідних тягнуться люди. Людина, яка підпорядкована Богові має благословення «у сто разів більше»

Повернення до стану благодаті.

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 59.

Сумування, що дає утіху

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У подкасті:

Одна з криз - пошуки сенсів, пошуки виходів.

Підлеглість. Нехай не буде інших богів. Принцип убогості є центральним.

Євангеліє є парадоксальним.

Коли ми чогось тримаємось, і не хочемо впустити Бога, - якщо духовно зростаємо, то розуміємо, що принцип підлеглості, віри, довіри є базовим.

А для чого привʼязуватися? Для чого нам матеріальні блага?

Коли прив`язуюся починає мною керувати пожадливість, страх втрати. Визволення від привʼязаності - це процес.

Чим більше я зближуюсь з Богом, чим більше відбувається це зцілення - і рухаюсь, бо я ведений.

В убогої людини нема плану. Це - підлеглість.

Коли ми розпізнаємо Божественну присутність - будемо розуміти, який наступний крок.

Євангелізація, учнівство є основою.

Якщо не вибудуваний стосунок - учень/учні, то це потрібно повернути.

Багато людей, добрих християн, мають слабо вибудуваний стосунок з Ісусом як Наставником.

Я знаю чому я є тут. Я знаю за ким пішов/пішла.

Ісус говорить: «Іди за Мною! Чого шукаєш? Іди, і побачиш!»

Чому я є тут?

Блаженні засмучені.

Блаженні ті, що оплакують.

Є вказівка, як це працює. І є обітниця.

Якщо я вхожу у підлеглий стосунок з Богом, я починаю бачити, що я втратив у той час, коли не був Йому підлеглим.

Пізнання правди про Божу любов. Наслідок оплакування - можливість, щоб мої рани були поліковані, очищені і щоб я дійшов до зцілення.

Оплакування - відкритість на утіху.

Смуток, який руйнує, це коли людина не вірить, що може бути прощена, зцілена і може з цього вийти. Утішитель говорить: «Якщо твої рани будуть червоні як шкарлат, я тебе вибілю»

Коли людина досягає дна - це великий аспект навернення.

Убогість приходить як наслідок дна.

Чим ближче я до Бога, тим більше мене болить те, що я втратив.

Коли через гріх віддаляюся від Бога - приходить смуток.

Гріх - пошуки насолоди на своїй волі.

Досвід Любові Бога і моєї помилки веде до оплакування.

Розкаяння повʼязане з оплакуванням.

Процес оплакування: як далі жити.

Є оплакування гріха грішником. Є оплакування грішників.

Якщо не проявити плач - камінне серце.

Ісуса дуже боліло, коли він бачив у людях, що вони не хочуть навернутись.

Чим більше людина наближається до Бога, тим більше вона плаче, тим більше вона стає вразливіша.

До цього потрібно дозріти. Це - процес.

Коли людина зустрічає любов Божу до неї приходять усвідомлення помилок.

Небожим ставленням є осудження і байдужість. І не задається питанням: як допомогти. Буває, що я безсилий, щоб цим людям допомогти.

Признати своє безсилля: я цих людей не зміню. Але як я можу їм послужити?

Ісус не біжить лікувати Лазаря. Але Він оплакує. Чому?

Сестри Лазар настільки зациклилися на втраті, що вони не бачать реальності. Смерть це перехід.

Час плакати. Тим, які не пізнали того, що веде до повноти.

Основний життєвий принцип - підлеглість.

Перспектива блаженства: дар сліз - це благодать. Вона дається на міру відкритості серця.

Оплакування підсилює убогість.

Оплакування- спосіб молитви

Щоб бути втішеним потрібно признатися до своїх зранень.

Оплакування - це процес, на який потрібно дати собі час.

Рекомендовано до прочитання:

5,6,7 розділ Євангелія від Матея.

о. Павло Козацький ОР, Єпископ Микола Петро Лучок ОР « У пошуках Авторитету»

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 58.

Як це: бути вбогим духом

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Капітуляція. Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю.

Чи є життя, куди я впускаю Бога, чи є - куди не впускаю?

Євангеліє- це не наука. Євангеліє випливає з Буття.

Це є буттям.

Підхід Ісуса: іди за Мною і досвідч. Воно накеровано не на мислення, а на переживання.

Цей принцип визволяє. Коли людина не почуває себе достатньо розвинутою, порівнює себе з іншими - де тут Бог?

Але коли я капітулюю: Боже, чи ти хочеш? І я розпізнаю, що Він хоче - приймаю Його пропозицію і роблю, що Він хоче.

Покликання з позиції убогості.

Яка різниця: навчений - не навчений? Бог покликав, а я пішов!

Обітниця Ісуса підтверджується тут, за життя!

Тут перевіряється, чи принцип працює: блаженні вбогі духом.

Обітниця і принцип дієвий - на цьому принципі будується основа щасливого життя.

Царство Небесне - я створений жити щасливим життям.

Горе - наслідок того, що людина не входить у простір, який впроваджує людину у Царство Небесне.

Людина Богом створена і запрошена до Царства Небесного, однак вона відвернулася. Ісус пропонує принцип вбогості, як повернення до Царства Божого.

Дуже важливо у духовному житті відкласти знання інтелектуальні.

1 крок у 12-ти кроковиї програмах: ми признали своє безсилля, перед проблемою, яка опанувала нас.

Як тільки я починаю керувати своїм життям - воно стає некерованим.

Принцип підлеглість Богові.

Чи ти можеш себе назвати людиною, яка стоїть перед Богом убогою?

Аспект служіння: я постійно служу - кому? Що я вибудовую?

Людина постійно комусь чи чомусь служить. Їй може лише здаватися що вона панує, але насправді- кому вона підлягає у цьому пануванні?

Можна служити або Богові, або темній силі, як принципу руйнування.

Людина капітулює, коли їй погано.

Коли людина капітулює- наскільки вона свідомо це робить?

Ісусова молитва або фраза із Святого Писання допомагає капітулювати.

Ісусові всі поклоняються у світі.

Людина може бути лише зламана, і покорена. Друга частина цього принципу- є Бог, і Він Джерело. Якщо я не знаю - то Він знає.

Чи я живу цим принципом?

Коли я використовую цей принцип - допомога приходить.

Коли я живу зі своїми планами - я не убогий. Чи я узгоджую своє життя з Богом?

Смирення веде до відкритості.

«Ось я слугиня Господня», - свідомий момент.

Зроблю все те, що я бачу від Бога. Марія вбога.

Конфлікт - це добре. Коли хтось має на мене план – відбувається внутрішній конфлікт, що мене хочуть використати.

Коли починається внутрішній конфлікт- потрібно стати вбогим і впустити Бога.

Коли є подія , стаю перед Господом: у руки твої передаю Дух мій. Не «крутити» у голові.

Бути підлеглим волі Отця.

Як розпізнати що є добром? Як сказати ні?

Розпізнавання: Господи, що ти хочеш?

Чому важливо називати відчуття, почуття: коли стаю перед Господом, приходить звільнення, приходить сила.

Позиція вбогості: «Господи, промовляй! Слуга твій слухає!»

Медитація, молитва - я іду на особливу зустріч з Джерелом бутття.

Для чого воно тобі?

Тобі важливо зрозуміти навчання Ісуса?

У кого ти шукаєш відповіді?

Сповідь - капітуляція.

Недостатньо - коли піду до сповіді!

Моє особисте покаяння не достатньо!

Назва сповіді - стати в правді , визнати слабкість, капітулювати і визнати всемогутність Бога.

В Тайні Сповіді відбувається не тільки звільнення, а й наповнення.

Коли я маю план - нема аспекту місії. Яке моє послання? Які мої таланти? Чому я знаходжуся там, де знаходжусь?

Правда і покора - принцип блаженства.

Покора - я приймаю реальність.

Реальність - тільки тоді працює, коли я стаю вбогий духом.

Покора - це слухання. Господи говори….

Рекомендовано до прочитання:

5,6,7 розділ Євангелія від Матея

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 57.

Конструкція блаженств

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Один з принципів Святого Письма: пояснювати Святе Письмо Святим Письмом.

Потоп – образ Нового Творіння.

8-ка це започаткування нового етапу у житті людства. Має звʼязок з Христовим Воскресінням.

8-ка має повноту, і має безмежність.

Бог не залишає людину, яка віддаляється.

Є різні кола братерства.

Брат може стати ворогом. Ісус дає вказівки не тільки до брата, а й до ворога.

ЩО МЕНІ РОБИТИ, щоб осягнути Царство Небесне, життя вічне?

Царство Небесне між вами: якщо присутність Ісуса є зовнішня і внутрішня, то ми знаходимося у цьому просторі.

Ми носимо в собі прагнення зʼєднатися з Богом.

Ісус говорить: щоб всі були одно - я в тобі, а ти в мені.

Є люди, які є носіями світла.

Ціль, щоб ми у цій присутності Ісуса були максимально занурені.

У блаженствах є вказівки як дійти до повноти.

У Святому Письмі нема нічого випадкового.

У Євангелії завжди бачимо три складові

обітниці - що Бог обіцяє

дорога, щоб отримати обіцянку. Принцип обіцянки- бути вбогим духом. Без цього принципа Царство Боже закрите.

обіцянка-вказівка-перешкода.

Обітниця: де вказівка до дії, а де є перешкода?

Коли є вказівка до дії, її треба робити

Поки не працює перший принцип інші не будуть працювати.

Людина чує, але не вкладає зусилля.

🪽Якщо людина читає, слухає - той самий Дух, Одкровення, приходять до людини, і це починає працювати.

Щоразу Св Дух відкриває нові і нові шари. Це просто може бути стан миру.

Бог, коли себе відкриває Мойсеєві: Я Є Сущий.

Ціль, до якої рухаємося - до убогості, простоти. Це є початкова, базова позиція.

В блаженствах - принцип розвитку

Блаженства - дорога до єдності, де є обітниця і пропозиція до принципу, що процес відбувається у людині.

Убогі духом - перекривається з принципом навернення.

Як зловити мавпу?

Людина, яка не хоче відпускати- вона «багата», і поки людина не капітулює (тут не про матеріальне майно), принцип убогості - це принцип капітуляції: Ти Бог! Ти говори! Я слухаю! Ти Бог!

Людина, яка не вбога духом закрита на Царство Небесне.

Блаженні засмучені, бо будуть утішені. Після навернення людина оплакує свої гріхи, втрати.

Потрібен час щоб оплакати свої гріхи, або оплакати наслідки гріхів інших.

Блаженні лагідні - уподібнення до серця Ісуса.

Коли людина осягає стан уподібнення до Ісуса, починає відчувати голод, потяг для Бога. Найбільший голод за Божою правдою і справедливістю веде до насичення.

Справедливість Божа відрізняється від сприйняття людської.

Чим більше уподібнення до Ісуса - наближаюся до Отця Небесного і стаю милосердним. Почати дивитися з милосердям на цей світ.

Якщо не будете пробачати тим, які скривдили - Отець не простить вас.

Пробачення - погляд на світ очима Отця Милосердного.

В нас вписаний Духовний шлях уподібнення до Бога.

Блаженні чисті серцем.Чистота - це близькість. Не може увійти до Царства Небесного нічого нечисте. Процес веде до близькості, а близькість веде до бачення.

Прозріння - духовний етап як наслідок попередніх етапів.

Чим чистіше серце, тим більше бачить людина присутність Ісуса.

Блаженні миротворці - це стан, коли сильне уподібнення до Ісуса, що мої слова, мої дії , наповнені миром. Це - наслідок зʼєднання з Ісусом. Пророча мова - теж має миротворчу місію. Миротворець той, який несе мир.

Блаженні вигнані за правду, бо їх Царство Небесне. Якщо ти сильно зʼєднаний з Богом - князь цього світу хоче знищити.

Ціль - не жити довго і здорово, а жити у єдності з Богом.

8-ка веде до повноти. Новий стан нового життя.

Ці принципи вписані в нас.

Царство Небесне- воно у нас.

Всі ці принципи, якими жив Ісус, і принципи, які єднають нас з Ісусом.

Рекомендовано до прочитання:

5,6,7 розділ Євангелія від Матея

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 56.

8 блаженств як дорога духовного життя

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

В чому полягає місія Ісуса?

Що мені робити, щоб осягнути життя вічне?

Євангеліє від Матея, розділи 5,6,7 – сконденсоване навчання Ісуса.

Нагірна проповідь починається з блаженств.

Хто це: блаженний?

Як інакше сказати про блаженства?

Блаженний – сповнений. Блаженство – поняття повноти, сенсу свого життя: я на своєму місці. Я розумію хто я.

Блаженство – це дорога.

Чому важливо знайти відповідь чим є для мене блаженство?

Чого я прагну: бути улюбленим, бажаним, знайти сенс, бути вільним. Блаженство – це не відчуття. Це – становлення мене у повноті.

Блаженство – це стан.

Кожен з аспектів доповнює один одного.

Блаженний – той, який уподібнився до Ісуса.

На цьому полягає дорога, місія: якщо піти з Ісусом.

Як можна бути блаженним і зневаженим?

Поведінка Ісуса, Євангеліє – вона не з цього світу. Не з цього виміру.

Бачимо, що є обітниця Царства Небесного. Блаженство пов’язано з ціллю. Якою є твоя ціль?

Чого шукаєш? Кого шукаєш?

Яка ціль твого життя?

Чи твоя ціль Царство Небесне?

Чим є Царство Небесне?

Це – сам Бог. Це – стосунок з Богом. Це – саме Небо. Це – життя вічне.

Чи Бог і стосунки з Ним є для мене ціллю?

Це може зрозуміти людина, яка має смак Бога.

На цьому досвіді людина починає робити висновки, що нема нічого кращого.

Пріоритет: шукайте найперше Царства Небесного, інше вам дасться. Коли є досвід стосунку – потрібно зробити вибір. Ставлю цей стосунок на перше місце.

Спасись сам, і біля тебе спасуться сотні тисяч.

Ціль не в тому, щоб порівнювати, а щоб досвідчити – увійти у цю реальність.

Радійте і веселіться, бо велика ваша нагорода на небі.

Небо - це не щось потім. Небо - це дійсність. Божественний простір. Коли я входжу у цей простір - мене там нагороджують.

Куди нам іти? Ми бідні, ми не маємо куди іти! Ми - бідні! Убогість - це початок.

Натовп - це завжди люди, які мають потреби.

Навчання – це вихід на гору. Вихід на гору у духовному житті – це вихід на глибину.

«Вийшовши на гору, коли він сів», - потрібно дійти до стану, коли Ісус сідає. Спочатку - рух.

Сидяча позиція – позиція учнів.

Людина, яка сидить має авторитет вчителя.

«Коли він (Ісус) сів, підійшли до Нього Його учні», 5,6, 7 розділ Євангелія від Матея – це звертання до учнів.

Учень – це той, який робить. «Учень» - це стати на вузьку дорогу

Проблема у капітуляції: людина має свої плани.

Людина буде доти попадати у кризи, доки не буде у стані: я готовий (готова) бути послушним.

Бог говорить: «Хочеш рухатися згідно своїх планів – я відпускаю тебе!»

Людина буде досягати кризи, поки знову і знову не повернеться: хто твій авторитет?

Часто Ісус коли навчав, задавав питання: «Чи ви розумієте?»

Все навчання закінчується підсумком: чи ти слухаєш і виконуєш – навчання на скелі чи на піску?

Ісус говорить: «Все вже є! Вам потрібно слухати і виконувати!»

Ісус не лякає. Констатує факти: а ви робите вибір.

Блаженства – це конструкція. Це 8-ка, це – безкінечність, це – наша природа. Навчання Ісуса не наївне. Воно говорить про нашу даність: смуток, чисте серце, миротворці, переслідування- це реальність, у якій ми знаходимось.

Господь 7 днів творив світ. 8-й день, це – день Воскресіння.

Ісус веде нас так, щоб ми жили у восьмому дні.

Кожен з нас може бути особою, яка доторкається до вічності. Пропозиція блаженств – щоб єднати земне і небесне.

Коли починаєш бачити дійсність серцем, то може звучати як геометрія.

Рекомендовано до прочитання:

5,6,7 розділ Євангелія від Матея

13 розділ Євангелія від Матея

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 55.

Вічність у хронологічному часі.

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Ісус повний Духа Святого говорить, що Він кожному приніс можливість увійти у стан благодаті.

Внутрішній конфлікт є динамікою постійного пошуку.

Всередині є пошук сенсу життя, як дати собі ради, пошук щастя, любові.

Конфлікти ведуть до того, щоб ми задали собі питання: «Чому? Що відбувається?»

Щоб бути благодаті повним, потрібно навчитися співпрацювати.

Як функціонує Божа благодать?

Вона діє у кожну мить: тут і тепер, у повноті своїй.

Нема майбутнього. Можна діяти лише у тепер.

Бог, коли являється, дає благодать на тепер.

Тепер тобі потрібна благодать довіри.

Ісус говорить: «Не бійся! Довіряй мені!»

На кожну мить у Святому Письмі написано: «Не бійся!»

Страх – це базовий безбожний стан: події з минулого можуть так впливати на теперішній час, що я закритий, я боюсь, бо якісь зранення я ношу в собі, і я закритий на Божу благодать.

Вся проблема у закритості.

Ми живемо в історичному часі. У хронологічному часі.

Події з минулого можуть так впливати на теперішній час, бо я закритий, бо я боюсь, і через цей страх я закритий на Божу благодать.

Потрібно впровадити у цю горизонталь Божественну присутність. Тепер є час благодаті! Тепер є час, обіцяний Богом.

Що значить вечеряти з Ісусом? Це - зустріч друзів.

Це - перебування разом.

Відкрити серце можу лише я.

Це - центральний момент для мене і для кожної людини.

Є хронологічний час і ми впускаємо туди Боже Одкровення.

Вічність входить у час через Ісуса Христа.

Є досвід відчутності відчуття часу, є стан. Господь дає дотик до вічності.

Рухаючись у часі людському увійти у цю вічність.

Зусилля руху, щоб вийти з Єгипту, зі своїх домівок, зі звичного. Вийти у паломництво.

Якщо на паломництво дивитися без віри - це виглядає дивно. Якщо дивитися з вірою - це проходження через Ісуса.

Як легко все втратити в один момент.

Знову робити зусилля, щоб знову повертатися до стану благодаті.

На цьому полягає зрілість, щоб розуміти.

Зріла духовність полягає на тому, що я розумію, як це працює. Відкритість - це така мить, що є мить, коли я впадаю у механізми осудження.

Коли ми побули і страху, злості, агресії, починаю робити злодіяння.

Життя відбувається у дорозі. Життя не є статичне.

Благодать не є ніколи лише для мене. Любов ніколи не є лише для мене. Вона є через мене.

У нас одна основна місія: молитися за мир у нашій державі.

Ми вкладаємо великі духовні зусилля, щоб наша країна була захищена і благословенна, щоб ми витіснили темряву із нашого серця і дали простір Богові.

Якби ми не мали відкритості на Бога, було б набагато гірше. Ми є носіями або благословення, або прокляття. Ми є або носієм світла, або темряви.

Війна є у серці кожного з нас.

Війна не закінчиться переговорами.

Якщо у цьому часі впускаю Божественну благодать, то вирішую по якій стороні стаю.

У кожного є своя місія і сфери відповідальності, але стан серця вирішує наслідки.

В духовному сенсі - війна це стан серця.

Що відбувається у твоєму серці?

У духовному світ війна повʼязана з тим, щоб якомога більше людей занурити у темряву. Важливо помітити: що відбувається у моєму серці? По чиїй стороні стою? Кого я вибрав?

Іде момент конфронтації світла і темряви. Світло світить, доторкає до темряви людини. Людина може закрити двері у своїй ізоляції.

В історії спасіння проблема людини у відкиненні Бога. Людина не признається до цього. Важко до цього прямо признатися.

Під враженням Божого смирення, вірності, любові.

Бога не можна вбити.

Світло не можна вбити.

Світло, яке виштовхують - покидає те місце.

Архангел Михаїл є покровитель нашої держави. Можливо наша місія є така: встояти у світлі. Будемо стояти до кінця. Хто як Бог?

Встоявши, виганяємо зло з нашого серця: «Хто ж як Бог?»

Смирення Бога у тому, що Він шукає відкритого серця.

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 54. Створені бути благодаті повними

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Є вибір.

На чому полягає дорослість?

Ісус шукає - це важливе відкриття.

Ми включаємо волю, щоб знайти відповідь: як мені жити, як мені поводитися?

У мене є місія: має прийти розуміння

чому я так дію

чому так дію з розуміння місії, даної мені Богом.

Я, як людина, знаходжусь тут на землі у контексті Творця.

Моє буття на землі не залежить на горизонтальному рівні.

Ісус для нас Авторитет.

Він єднає горизонталь і вертикаль.

Хрест - взірець.

Ми шукаємо Авторитет.

В чому моя місія?

Чи те, що я роблю, моя місія?

Хто мене мотивує?

Щоб зрозуміти в чому моя місія, потрібно мати розпізнання.

Божа справа завжди благословенна і для мене. Через це - дія Духа Святого.

Бог є любовʼю і Він мене любить.

Якщо ти прийняв, почув, досвідчив - не буде голоду і зловживань.

Якщо я зловживаю кимось - причина: я не заспокоєний у стосунках з Богом ще.

Якщо нема Вищого Авторитету, якому я послушний, легко себе оправдати.

Можна бути релігійним і оправдувати себе: такі часи, всі так роблять і я так роблю.

Вийти з мислення можна одною дорогою: особистий вклад і розвиток. Маса завжди сильніша. Страх сліпить. Важко втриматися, щоб не страх керував людиною.

Ісус, чим далі, ставить дуже високі умови. Не можна не померши, не віддавши своє життя служити.

В чому мудрість Божа: якщо я сам собі підвищую планку - воно не запрацює.

Якщо це є ведення Духом Святим, - переводить на наступний рівень.

Коли зростає духовна радість, насолода стосунку з Христом, інше відпадає: Отець очищає.

Одна з Божественних рис: приваблює, притягує.

Якщо говоримо про місію Ісуса - говоримо і про нашу місію.

Не виходьте, поки не одягнетеся силою з висоти.

Рік Господній сприятливий- ювілейний рік.

Ми маємо повноту благодаті, але як блудний син розтрачаємо. Коли ми, як блудний син, повертаємося до батька - йому повертається все, що йому належало.

Сприятливий час, який приніс Ісус.

Ми створені, щоб бути благодаті повними. Наповненими Богом.

В ідеалі наше життя має бути у Божому потоці, у Божій присутності.

5 ключ у молитві визволення Ніла Лозано - прийняти благословення.

Що значить: святий?

Пропозиція Ісуса - це дорога

⁃ ти улюблений. Що мені перешкоджає улюбленість досвідчити? Гріх!

⁃ якщо б людина свідомо працювала, аспекти можна пройти за рік-два

⁃ ми створені щоб приносити 100% плодів насиченості Божої любові

Важливо: щоб люди повірили, що багатство є для них зарезервовано і є доступне. Лукавий що робить? «Ти поганий, бо ти щось зробив!», «не смій лізти ближче!»

Бог має повноту благословення для мене, для тебе, для кожної людини у кожному моменті його життя.

Що потрібно? Вміти приймати цю повноту благословіння!

Я приходжу, щоб прийняти.

Гріх як криза: коли людина доходить до розуміння, вона як блудний син повертається.

Добра новина у тому, що безсмертна душа має мати мить, коли вона памʼятає повноту Божественної любові.

Якщо людина носить в собі Божественного Духа, людина має памʼять життя у благодаті і любові.

Біль - травматичний досвід. Людина пробує заспокоїти, але ніщо не може заспокоїти потребу, яку може заспокоїти лише Бог.

Коли людина зустрічає посередників від Святого Духа - починає чути.

Рух починається зі звільнення, з очищення.

Видимий знак: людина перестає займатися життям інших людей.

Сьогодні збулось це питання у вухах ваших.

Ісус представляє програму: «ось для чого помазав мене Дух Святий!»

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 53.

Про духовні борги та їх відпущення

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Прийняти силу Христа, щоб визволитися з пригнічення

Пошуки це завжди повʼязано з відкритістю на Бога, на Духа Святого. Коли ми закриті - Він не може благословити нас.

Бог має повноту своїх благословень на кожного. Кількість закритих людей спричиняє темряву і зло, які є відсутністю добра у цьому світі.

Добра Новина- Бог благословляє.

Ісус появився як Посередник, щоб відкритися на благословення.

Є темна сила, яка поневолює людину.

Якщо я закриваюся на Бога, на що я відкриваюся?

Що є відкритість, що - закритість?

Коли людина робить добро - вона відкрита на Бога?

Джерело Добра - Отець!

Коли людина робить добро - яка мотивація?

Чи корислива? Що нею керує?

Важливо іти на глибину: звідки йдеться? Що мною керує?

Які мої перші думки?

Постійна відкритість повʼязана з уважністю.

Що відбувається у твоєму серці?

Коли я помічаю, що я закрився: починаю осуджувати, звинувачувати інших, себе, боятися. Лакмусові папірці закритості: страх і засудження.

12-ти крокова програма: затримайся, попроси від Бога натхнення, або відповідну думку до цієї ситуації.

Практика уважності: її можна і потрібно розвивати.

Є таке поняття: безглуздя - починається процес. Щоб затриматися - роздум повинен бути освічений благодаттю.

Воля вкладає зусилля, а розум розпізнає

Уважність - це фундаментальне у сповідях, духовних практиках.

Пошук - це зусилля, на які потрібно присвятити час.

Бути учнем - важлива частина нашого способу життя.

Чому собою не займатися? Це заперечення.

Адаме, ти де?

Заперечення - повʼязане з виходом з раю. Адам не був готовий взяти відповідальність

Рано чи пізно приходить дно, людина розбивається.

Людина може покаятися і в останню годину перед смертю. Бог завжди дає натхнення до навернення.

Стан, у якому я знаходжусь, притягує. Не страх, не тому що мені погано. Стан, коли людині добре, як вихід на вершину гори - потрібно докласти зусиль.

Вихід на гору- місце зустрічі.

Царство Небесне здобувається зусиллями.

Бога можна бачити всюди: Він всюди є і все наповнює

Іспит сумління: прошу Духа Святого, щоб Він просвітив мене.

Сповідь й іспит сумління - де можна рости.

Тайна: ми не знаємо, як Бог діє у серці людини

Відпустити пригноблених на волю. Цар - Бог. З кожним буде і є розрахунок. Божа справедливість дуже прецизна. Бог все враховує.

Божий рахунок, Боже Милосердя дуже докладне.

Образ прощення: до людини, яка не є в стані віддати свій борг, входить Ісус. Він став Посередником, багатством, через кого можна простити борг. Його жертва, відданість, любов, кожна крапля крові стала дорогоцінною перлиною, у якій кожен грішник може бути прощений у Ісусі Христі.

Людина, яка не досвідчує відпущення боргів - не вміє пробачити іншим людям.

Особа, якій пробачили борг, знову потрапляє у вʼязницю.

Вона не пережила прощення, не вміє відпускати боржників і повертається у неволю.

Чи дійсно я вірю у глибину прощення?

Ціль: повернути багатство.

Має відбутися повне прощення: простити братові своєму всі борги.

Людина, стосунки, події, які я не занурюю у Боже Милосердя, там є поневолення.

Кожен боржник - це моя неволя і це моя закритість.

Якщо я не занурюю боржників у Божу любов, то через мою образу, позбавляю себе і своїх ближніх Божого благословення.

Прийняти силу Христа, щоб визволитися з пригнічення.

Подкаст «У пошуках Авторитету». Ч. 52. Випустити пригноблених на волю

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Служіння навчання і служіння проповіддю - це вінець милосердя.

Ісус говорить, що Його місія: вчити, проповідувати Добру Новину.

Слово провокувало до реакцій. До важких. Дія Божа буває важкою.

Яка найважливіша заповідь? «Слухай Ізраїлю!», - це вказівка, як я можу бути у цьому світі, якщо я не наповнений Божественною любовʼю.

«Слухай!», - це вхід у повний контакт і повну єдність.

Чи я чую це прагнення до повної єдності з Богом.

Має бути переворот у мисленні- стосунок з Богом є найважливішим.

Шукай найперше Бога.

Скільки я вкладаю у стосунок з Богом?

У пошуках Авторитету Бог кличе КОЖНОГО! Кожен відповідає або не відповідає- на свій рівень.

Скільки ти вкладаєш зусиль, щоб пробитися через зовнішні перешкоди?

Ти вирішуєш скільки часу ти посвячуєш?

Хто є твоїм Авторитетом?

Вкладайте зусилля, щоб увійти через вузьку браму.

Пророки часто зверталися до народу, що вони охололи, що серця літеплі.

Скільки ти про родиш часу з Ісусом?

Чому Ісус переносить Добру Новину, що Отець є люблячим? Бо Він є у стосунку з Отцем.

Місія Ісуса: ось, це тепер сталося!

Ісус є носієм. Добра Новина - це не інформація. Це - стан. Християнство - бути у стані, який є Доброю Новиною.

Носити - занести - це суть.

Чому важливо розуміти і бачити місію Ісуса? Бо у цьому будується стосунок з Ним.

Ціллю і завданням Ісуса не є здоровʼя , щастя, навіть припинення війни. Чи ти є носієм мого миру?

Чи ти є носієм миру?

Що ти несеш іншим людям?

Ісус не створив церкву як світську організацію. Де двоє або троє у Моє Ім’я зібрані - там Я є. Там Я посеред них.

Стан - Я Є.

Бути.

Який я? Бідний, покалічений, наляканий?

Ісус говорить: Я Є! Я приніс!

Часто важко признатися, що я є у такому стані. Ісус для того приходить, щоб визволити.

Якщо я є у полоні поневолень - виходу не буде, поки не побачу.

В чому корінь біди? Якщо ми не знайдемо корінь біди, то не знайдемо ліки.

Коли є хаос, то є відчуття, що хаос панує над мною. Людина отримала розум, щоб пізнавати.

Ангели мають пряме пізнання, пряме бачення. Людина повинна постійно пізнавати.

Чому я бідний?

Чому бідкаєшся?

Бідність - це подія чи стан?

Людина, яка живе у біді - помножує біду.

Ісус плаче не над Лазарем, а над закритістю людей.

Біль потрібно оплакати. Але в чому суть життя?

Пригноблення - це увʼязнення.

Ісус приніс засоби, щоб визволити людину з пригнобленого стану.

Я пригноблений відчуттям, що я довжний.

Боргами.

Або що мені винні.

Пригнобленість може бути різна. Що за цим стоїть?

Я поганий? Я щось винен?

Боржник - це наслідки злодіянь.

Є гріх, який мене ранить. Після цього є відчуття, що я винен.

Якщо не розібратися з поняттям «борг», людина не відчуває, що Бог пробачає і відпускає.

Борг - наслідок гріха, злодіяння, борг, який потрібно повернути.

Осудження - гріх, якому бракує милосердя, любові. Після цього - стан пригнічення, пригноблення.

Гріх обмовлення веде до пригнічення.

Я можу це усвідомити і звернутися до покаяння.

Господь каже: «Я тебе звільняю!» Але щось всередині тяжіє.

Я би мав прийти і перепросити тебе у ці розмови.

Євангеліє Мт 18, 23-35: боржник і борг.

Почався процес вʼязниці. Ми починаємо втягуватися у мережу лукавого.

Потрібно перепросити людину.

Не достатньо посповідатися. Є борг, який потрібно повернути.

Чому я пригнічений?