Жити Далі

Сьогоднішній гість - пастор церкви «Джерело життя» та автор християнських віршів Олександр Іванович Мікішев із міста Вовчанська Харківської області. Місто знаходиться на відстані трьох кіломе́трів від російського кордону і було окуповане армією РФ з першого дня повномасштабного вторгнення — 24 лютого. 12 вересня 2022 року, через 6 місяців, українським воїнам вдалося звільнити місто від окупації. Як церква пережила піврічну окупацію? Про це, а також про Боже чудо збереження життя пастора, про трагічну загибель зятя, та про те, як знайти спокій у тяжких випробуваннях, ми поговоримо з Олександром Івановичем.

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Ростислав Бабенко, мій колега в ТрансСвітовому Радіо, побував у деокупованих містах. Це Харків, Ізюм, Балаклея, Вовчанськ. Він багато чого побачив та почув. Сьогодні він поділиться історіями, які назавжди залишаться в його пам’яті. Ви почуєте наскільки необхідна волонтерська допомога в тих місцях, а також будете вражені стійкістю нашого народу. Ростислав розповість чому вирішив так дивно вчити нові українські слова. Отже, запрошую до нашої розмови з Ростиславом. 

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

У мене в гостях неймовірна жінка. Старший капелан у Полтавській області. Капеланство їй далося нелегко. На долю жінки випало багато випробувань, які зробили її терплячішою та мудрішою. Вона втратила чотирьох дітей та чоловіка, але Бог зцілює рани і дарує нову надію. Юлія Назарець не просто капелан 24/7, це жінка, яка висадила 500 кущів троянд, а також  вирощує овочі в теплицях, щоб було чим готувати безпритульних. Іще  багато чого робить ця чарівна та тендітна жінка. А сьогодні вона поділиться своїми секретами, як у всіх стражданнях не зламатись, а рухатись уперед. !

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Василь Горай і його дружина Оксана – це смілива сім’я, яка після приходу  війни та окупації в їхнє містечко зосередилась та щоденних справах відповідно до того, що хоче від них Господь. Кожний їхній крок – це віра та надія, навіть коли буває моторошно всередині. Втрата бізнесу, розграбування житла і навіть перебування окупантів у будинку не змусили подружжя зневіритися, бо для них життя в Христі найцінніше. А ще вони для себе винайшли гарний спосіб протидії страху й відчаю. Що ж потрібно робити в той момент, коли всі твої плани зруйновані?  Про це ми поговоримо з Василем і Оксаною.

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

З Олею я познайомилась давно, на одній із молодіжних зустрічей. Завжди пам’ятаю її зі щирою усмішкою, відвертою та життєрадісною. Але в її життя прийшли випробування, яких вона зовсім не очікувала. Ми поговоримо про материнський біль, коли сину встановили жахливий діагноз, і потрібно прийняти факт, що в дитини не буде очей. Як не зламатись, коли проходиш долину смертної тіні? Як укріпитись у вірі та надії на Бога?

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

"Вона працювала місіонеркою в 15-тьох країнах світу. Умови були дуже різні. Навіть доводилось ночувати разом із пацюками. Але моя гостя Олександра чітко розуміє - Господь хоче доторкнутись через неї до кожної зраненої душі, щоб подарувати надію. Вона без сумніву відчуває, що коли ти з Богом, то в душі у тебе мир і радість незалежно, де ти і в яких умовах. Вона тримала немовлят на руках в останні хвилини їхнього життя. Вона бачила біль та розпач дівчат, змучених від фізичного та сексуального насилля. Але вона також була свідком, як Господь збирає розбиті уламки змучених доль, склеює та творить прекрасне посеред попелу. Олександра впевнена, що немає такого скаліченого життя, з якого Бог не міг би зробити щось прекрасне, адже вона сама з трирічного віку росла в дитячому будинку та знає що таке жорстокість і біль. Це історія вибору служити іншім народам попри все. Також хочу сказати, що коли в її рідній Україні розпочалась війна, вона залишила місіонерство в Бразилії та повернулась до свого народу, щоб бути поруч. Вона вивозила з гарячих точок різних людей, використовуючи ці моменти, щоб дати надію та донести істину про Божу любов і спасіння. 

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Скоро моєї донечці виповниться три роки. В мене є привілей її обнімати, гратись, виховувати та насолоджуватись спілкуванням і просто любити. Пам’ятаю що ще в пологовому будинку я стала думати, а як себе відчувають дітки в дитячих будинках. Хто їх пригортає коли їм боляче? Як їм приходиться вижити коли тебе жорстко ображають. ?
Я запросила до інтерв’ю Олександру, яка з трьохрічного віку виросла в дитячому будинку та знає що таке жорстокість та біль. Але Господь змінив її життя, зараз вона місіонерка, яка вже більше 15 років побувала місіонером в різних країнах світу. Але про це ми поговоримо згодом. А сьогодні відверта розмова, як це пережити коли тебе залишили батьки? Як пережити коли в дитячому будинку ніхто не міг з тобою справитись? Чому Господь допустив таке страждання в житті? Про це розкаже Олександра. Також поговоримо, чому вона залишила місіонерство в Бразилії та повернулась до України щоб бути разом зі своїм народом. Як вона наважилась вивозить за кермом будь-якої машини людей з гарячих точок де йдуть бойові дії? Де вона знаходить сили щоб не зламатись та рухатись уперед?

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Зараз кожен українець проходить долину болю, але, разом із тим, у кожного з нас є свої особисті труднощі та страждання, коли нам надзвичайно важко. Сьогодні я запросила до розмови Аню Ященко, яка є автором подкасту «Як з подругою», а також ведучою різних відеовипусків ТрансСвітвого Радіо. Коли дивишся на Аню, то може скластись хибна думка, що в цієї людини все супер добре, немає труднощів та страждань. Вона завжди усміхнена та бадьора. Але за останні сім місяців низка новин, які приходили одна за іншою, принесла біль та страждання в її життя. Смерть мами, проблема з власним здоров’ям, важкі хвороби в тата і свекра. Як вона долає негаразди в своєму житті? Де знаходить сили, щоб не зламатись та рухатись уперед? Про це ми сьогодні відверто поговоримо з Анею.

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Моя сьогоднішня гостя - Леся Пальчикова з Маріуполя. Ми давно з нею знайомі, але якось не було нагоди перетинатися в служінні, а зараз через війну ми знову в одній церкві та служимо невіруючим мамам переселенкам. Сім’я Лесі 21 день перебувала в блокадному Маріуполі. Чому вони залишались в місті попри все? Що було найскладнішим за цей час? Про випробування віри, страх за дітей, служіння людям та що для неї означає піст та молитва розповість Леся. Вона говоритиме російською, тому що виросла в Росії і постійно розмовляла цією мовою, хоча зараз Леся активно веде свою сторінку в інстаграмі та й говорить усе частіше українською. 
 

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 З Вікторією Синьковою ми познайомились у київській церкві «Преображення». Ходили на одну домашню групу і вона була у мене на весіллі. Віка дорога моєму серцю. Її життя – це рухатись уперед. Її історія неймовірна. Це історія довіри Богу та повороту життя на 180 градусів. Життя Вікторії наповнене переживаннями та стражданнями: розірваний шлюб, смерть дитини, війна, що вже двічі постукала в її життя (вона з Луганської області), але Господь кожного разу показував, що Він поряд і ніколи не залишить.

Support the show

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr