Іронічний твір про перші кроки колективізації у подільському селі у 1920-х, написаний у жанрі химерної прози.
Дія роману відбувається в селі Вавілон, що розкинулося по берегах річки Чебрець, притоку Південного Буга. Двадцяті роки: кінець НЕПу - початок колективізації. Період становлення нового, час гострої класової боротьби, важкої ломки в свідомості селян.
Перша сільськогосподарська комуна, що влаштувалася в покинутій поміщицькій садибі, де люди живуть як лебеді, єдиною дружно зграєю, неспинно притягує до себе вавілонян.
Головний герой роману селянин Явтушок Голий. Він бідняк, хоче поліпшити своє життя: мати землю, господарство, одним словом, мати власність.
Він з усіх сил пнеться до "вавилонської" вершини. Явтушок потрапляє між двох вогнів, бо так завжди було в романах про колективізацію й індустріалізацію: обов'язково діяло дві сили, протистояли два світи, два ворожих табори.
Одна з найприкметніших ознак твору — багатство й виразність соціально-психологічного типажу героїв, які справді сягають рівня типів, розмаїття живих, опуклих, тонко вималюваних характерів.
Максим Тесля і Клим Синиця, «поет-сировар» Володя Яворський і Лель Лелькович, Орфей Кожушний і його (та, власне, не його) Мальва, брати Соколюки й Харитон Гапочка, Явтушкова Пріся й Паня Ластовенко, навіть зовсім епізодичні персонажі, як-от Тихін та Одарка, що любили обідати по сусідах надурняка, — кожен постає перед нашим зором як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті вони й утворюють ту цілісність, ім'я якій народ — у конкретно-історичній соціальній його характеристиці.
ЦІКАВО: За сценарієм по роману "Лебедина зграя" Іван Миколайчук зняв культовий фільм "ВАВІЛОН-ХХ" (це був його режисерський дебют), який отримав безліч премій і відзнак.
Читає Нар. артист України Євген ШАХ