У творі автор розповідає про материнську любов простої селянки.

Проводила Марія Стоян на війну свого сина Василя. Аж ось лютою зимою завітали до її оселі поранені радянські льотчики, і Марія протягом двох тижнів ховала їх, добре знаючи про всю небезпечність такого вчинку.

Так сталося тому, що сильнішими за страх у Марії були материнські почуття. Допомагаючи пораненим льотчикам, жінка думала, що, може, десь на чужій землі інша жінка-мати допомагає її Василю...

Читає засл. артист України П. ПАНЧУК

«Зачарована Десна» (1956) — автобіографічна повість, спогади українського письменника і режисера Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

Повість вважається гімном річки Десна, рідному чернігівському краю, селянам-трудівникам і сільському способу життя.

Читає засл. артист України П. ПАНЧУК

Дія п'єси відбувається за кулісами театру, все, що там відбувається, завжди цікавило і інтригувало глядача.

Головний герой - відомий артист Іван Барильченко. Сюжет комедії розгортається навколо долі артиста. Розриваючи всі моральні принципи, актор живе подвійним життям.

Він блискавично занурюється то у світ щасливих сімейних стосунків, то у вир артистичного закулісся, де панують фальш, заздрість, лицемірство і позашлюбні стосунки.

Всюди лунають напружені монологи, гострі тиради і комічні діалоги, приховані гумором і насичені сатирою.

Іван Барильченко в автобіографічній дилогії Карпенка-Карого "Суєта" і "Житейське море" — художнє alter ego драматурга — актор, наділений надзвичайним талантом перевтілення.

«Житейське море» - остання п'єса І. Карпенка-Карого (1845-1907) – одного із засновників українського професійного театру, актора, антрепренера, драматурга, який не уявляв життя поза театром.

Читає П. ПАНЧУК

У «Суєті» Карпенко-Карий гостро і дотепно висміює мораль буржуазної інтелігенції, що, потрапивши в полон кар’єристських прагнень, втратила «натуральність» своєї поведінки, відірвалась від народу.

В такому плані розкриваються образи вчителя гімназії Михайла Барильченка і його брата, кандидата прав, Петра.

Читає П. ПАНЧУК

Сатирично-гумористична п’єса на соціально-побутову тематику. Боруля — заможний селянин, який з усіх сил прагне входити до дворянських кіл.

Своїй дочці Марисі він забороняє займатися важкою працею і водитися з простим людом — тепер вона має бути панянкою. Та чи принесуть панські примхи щастя дівчині, яка щиро кохає простого юнака?

З історії написання твору

В основу сюжету п’єси «Мартин Боруля» Карпенко-Карий поклав факт із життя родини Тобілевичів. Батько письменника тривалий час був управителем поміщицьких маєтків і домагався визнання свого роду дворянським. Його зусилля й сподівання були марними, оскільки в документи вкралася помилка: у старих значилось прізвище Тубілевич, а в нових – Тобілевич. Він, як і герой драми, настільки близько сприйняв відмову в дворянському статусі, що довго хворів і мало не помер.

Читає П. ПАНЧУК

Сюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя.

Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств.

Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі.

Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають різні ускладнення, конфлікти.

Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії.

Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки.

Читає П. ПАНЧУК

П’єса класика української драматургії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» є психологічною трагікомедією, у якій розкриваються такі людські вади, як жадоба наживи та споживацький спосіб життя.

Для головного героя твору — сільського багатія Герасима Калитки, сенс життя зводиться до того, аби купувати все більше і більше землі, ставати все багатшим і перевершити найзаможнішого чоловіка на селі — Жолудя.

Прагнучи з усього отримати вигоду, Калитка позичає гроші кумові під заставу та прагне одружити свого сина з донькою багатія Пузиря.

Засліплений власною жадібністю, він стає жертвою інтриг єврея Невідомого, який продає йому фальшивих сто тисяч карбованців. Але навіть перед смертю Калитка думає лише про гроші.

Насиченість подіями, промовистість імен та динамічність сюжету підтримують читацьку увагу та зацікавленість, спонукають до роздумів над життєвими цінностями.

Читає П. ПАНЧУК

Відеоверсія на каналі Books and Life

Аудіоверсія: Влогерка Людмили Понкратова ділиться враженнями від прочитаного у лютому, зокрема, це книги Артема Чеха (Точка нуль; Хто ти такий), Сосуке Нацукава (Кіт, який рятував книжки), Джона Ірвінга (Правила будинку сидру)

Дія відбувається в провінційному маєтку, де підпоручик у відставці Іван Федорович Шпонька веде ліниве існування зі своєю тіткою. І лише її нездоланне бажання одружити племінника здатне змінити життя Шпоньки ...

Сатирична повість "Іван Федорович Шпонька і його тітонька" за реалістичністю характеру стоїть осібно серед інших повістей "Вечорів на хуторі біля Диканьки".

Переклад О. Вишні

Читає засл. артист України Б. ЛОБОДА

Повість "Зачароване місце" є чудовим прикладом поєднання двох регістрів літератури.

Головний герой - дід Максим, добродушна і весела людина, яка любить танці, горілку й жарти з онуками. Несподівано під час танців дід Максим знайшов зачароване місце та скраб. І з цього моменту в житті діда починають відбуватися дивні речі.

Дивні істоти, що жили в зачарованому місці, не дали забрати той скарб. З тих пір і на баштані щось несусвітнє родило.

Леся Українка тут вкотре продемонструвала свій талант перекладача. Її український переклад Миколи Гоголя чудово передає тональності стилю великого автора всім знайомих оповідок.

Читає засл. артист України Б. ЛОБОДА