Fata Morgana (Марево про землю) — повість присвячена темі змін в українському селі на початку XX століття та революції 1905-1907.

Автор описує примарність сподівань селянства на землю, волю, ліквідацію соціальної нерівності.

Читає В. ОБРУЧОВ

«Тіні забутих предків» - повість, написана під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911 році.

Її герої – Іван і Марічка, ще з дитинства палко кохають одне одного, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнім родинам байдуже до почуттів молодих людей, бо вони ворогують між собою і навіть заради дітей не ладні вгамувати нікчемні пристрасті.

Однак у творі є ще одна, чи не найголовніша дійова особа – авторові вдалося перенести на папір і магічну красу Карпат, і колорит Гуцульщини, з її переказами, віруваннями, символами, які й формують світогляд гуцулів.

Читає В. ОБРУЧОВ

Побутово-психологічне оповідання, в якому подається образ кримськотатарського села кінця ХІХ ст.

У творі автор розкриває конфліктні протиріччя між юними пориваннями дівчини Емене і суворими рамками загальноприйнятої моралі.

Тема забобонів стає, власне, темою їх подолання: не патріархальні закони і звичаї, а «шайтан», що виступає як дух волі, встановлює свою владу.

Читає П. ПАНЧУК

Оповідання написане в 1904 р. під час перебування на урядовій службі в Криму.

У творі зображується вплив засилля і забобонів ісламу на людину, які спонукають Рустема, юнака з новаторським демократичним світоглядом, боротися проти феодалізму, мракобісся та релігійного мусульманського фанатизму, обстоюючи рівні права людей, незалежно від гендеру та статусу в суспільстві.

Читає П. ПАНЧУК

«На камені» Михайла Коцюбинського — новела, названа письменником нарисом, присвячена кримськотатарській тематиці.

Читає П. ПАНЧУК

У 1911 році, перебуваючи на острові Капрі на запрошення М. Горького, М. Коцюбинський написав М. Могилянському: «…думаю зробити спробу написати щось про Капрі – се мають бути дрібнички, враження, картинки, сонце, море, природа і трошки людини, яка усе те любить».

Читає П. ПАНЧУК

В основі твору – враження автора від зруйнованого землетрусом 1908 року міста Мессіна, яке М. Коцюбинський відвідав навесні 1909 року.

У листі дружині він написав: «Яке страшне враження зробив на мене цей город! Все в руїнах, з вулиць зробились гори всякого грузу та каміння… Під руїнами і досі поховано 40 000 людей. Ідуть розкопки…»

Після землетрусу місто накрила шестиметрова хвиля. Достовірність розповіді у даному творі передається “ефектом присутності” – перед читачем постає зрима картина руйнувань, конкретизуються назви міста й навіть вулиць, надається число жертв, ліричний герой спілкується зі свідками трагедії.

"Раптом я побачив далекі зелені гори, залиті радісним сонцем, помаранчові сади, безконечний шовковий простір блакитного моря, і душа моя проспівала над сим кладовищем хвалу життю…".

Читає П. ПАНЧУК

Це оповідання можна було би віднести до розряду гумористично-комічних, якби не було так сумно.

Іван Піддубний навчає доньку пані Антоніни. Старіюча жінка має певні почуття до молодого вчителя. Вона дозволяє йому цілувати їй руку, але коли справа доходить до більш серйозного, боїться, що чоловік застане коханців.

«Цвіт яблуні» — імпресіоністичний етюд, написаний у 1902 році в Чернігові. Зразок глибинного проникання письменника в психічне життя людини.

На очах батька вмирає його ніжний цвіт — люба донька; під час похорону батьком оволодіває почуття спостерігача; він намагається запам’ятати кожну деталь, кожне відчуття і враження, бо вони колись послужать «матеріалом» для творчості. Батько дівчинки — письменник. Розповідь ведеться від першої особи — самого батька, тому читач стає інтимно посвяченим у душевні переживання героя.

Читає П. ПАНЧУК

Новела «Сміх» написана Михайлом Коцюбинським у лютому 1906 року у Чернігові під враженням революційних подій 1905—1906 років.

Описує епізод з життя родини адвоката, що переховується в своєму будинку від буремних подій революції.