European-Security.com

Todd Leventhal, expert en contre-désinformation, se concentrant ici sur les concepts d’« idiots utiles » et de « compagnons de route ». Des individus, conscients ou non, manipulés pour propager des récits pro-soviétiques ou pro-russes, souvent en relayant des théories du complot. Il distingue soigneusement les différents niveaux de sympathie et de collaboration, soulignant l’importance de faire des distinctions précises pour lutter efficacement contre la désinformation. Quelques exemples historiques, comme l’affaire Jim Garrison et la couverture de la famine en Ukraine par Walter Duranty, illustrent l’impact de ces techniques d’influence. Todd Leventhal nous met en garde contre la simplification excessive des motivations des individus en plaidant pour une analyse rigoureuse et équitable des opérations d’influence étrangères

Die gelenkte Information ist eine Technik sowjetischer und russischer Einflussoperationen, die wahre, oft heimlich beschaffte Informationen nutzt, um bestimmte Zielpersonen zu manipulieren. In diesem neuen Artikel erklärt Tod Leventhal den Unterschied zwischen Desinformation (falschen oder verzerrten Informationen) und der „gelenkten Information“, indem er KGB-Handbücher und historische Beispiele wie die Iran-Contra-Affäre zitiert. Um dies besser zu verstehen, ist es hilfreich, die von den russischen Diensten verwendete Terminologie zu kennen. Propaganda, Desinforma-tion, Fehlinformation, Täuschung, Fake News – die geopolitische Aktualität, mit dem russischen Krieg in der Ukraine. Die gelenkte Information ist eine strategische Waffe Russlands, ein Erbe der Methoden des KGB und der Sowjetzeit. Diese Praxis zielt darauf ab, Wahrnehmungen zu mani-pulieren und Gegner durch Ausnutzung ihrer psychologischen Schwachstellen zu destabilisieren. Das Ziel ist es, das Zielobjekt dazu zu bringen, seinen eigenen Interessen zu schaden. Um dieser Bedrohung zu begegnen, stellt Todd Leventhal klar, dass eine einfache Faktenprüfung „unzurei-chend“ ist. Über die moralische Dimension und den verabscheuungswürdigen Charakter dieser staatlichen Manipulationen hinaus ist der Kampf gegen die russische Desinformation daher eine ebenso moralische wie faktische Herausforderung, die darauf abzielt, die systemische Natur dieser Praktiken aufzudecken.

Directed information is a Soviet and Russian influence operation technique that uses true information, often obtained clandestinely, to manipulate specific targets. In this new article, Tod Leventahl explains the difference between disinformation (false or distorted information) and “directed information,” citing KGB manuals and historical examples such as the Iran-Contra affair. To better understand this, it is helpful to be familiar with the terminology used by Russian intelligence services. Propaganda, disinformation, misinformation, fake news, geopolitical news, with the Russian war in Ukraine. Directed information is a strategic weapon used by Russia, inherited from the methods of the KGB and the Soviet era. This practice aims to manipulate perceptions and destabilize opponents by exploiting their psychological weaknesses. The goal is to get the target to harm its own interests. To counter this threat, Todd Leventhal points out that simply checking the facts is “not enough.” Beyond the moral dimension and despicable nature of these state manipulations, the fight against Russian disinformation is therefore both a moral and factual issue, aimed at exposing the systemic nature of these practices.

L’information dirigée est une technique d’opérations d’influence soviétiques et russes utilisant des informations vraies, souvent acquises clandestinement, pour manipuler des cibles spécifiques. Dans ce nouvel article, Tod Leventahl explique la différence entre la désinformation (informations fausses ou déformées) et l' »information dirigée », en citant des manuels du KGB et des exemples historiques comme l’affaire Iran-Contra. Pour mieux comprendre il est préfgérable de connaître la terminologie employée par les services russes. Propagande, désinformation, mésinformation, intox, fake news, l’actualité géopolitique, avec la guerre russe en Ukraine. L’information dirigée est une arme stratégique de la Russie, héritée des méthodes du KGB et de l’ère soviétique. Cette pratique vise à manipuler les perceptions et à déstabiliser les adversaires en exploitant leurs failles psychologiques. L’objectif est d’amener la cible à nuire à ses propres intérêts. Pour contrer cette menace, Todd leventhal précise qu’une simple vérification des faits est « insuffisante ». Au delà de la dimension morale et du caractère méprisable de ces manipulations d’État, la lutte contre la désinformation russe est donc un enjeu autant moral que factuel, visant à exposer la nature systémique de ces pratiques

Щоб ефективно протидіяти державній пропаганді, недостатньо лише перевіряти факти та спростовувати неправду. Потрібна також моральність. Нікколо Макіавеллі писав: «Треба знати, що є два способи боротьби: один — за допомогою законів, інший — силою; перший властивий людям, другий — тваринам. » Радянські та російські лідери обрали шлях звірів. Як держави, вони десятиліттями систематично брехали, щоб просувати свої зовнішньополітичні цілі. Це в ДНК російської системи ще з часів царів. Ми продовжуємо публікацію серії статей Тодда Левенталя про ці практики, які варто перечитати сьогодні.

Um staatlich geförderten Lügen wirksam entgegenzuwirken, braucht es mehr als Faktenchecks und Dementis. Es braucht auch Moral. Niccolò Machiavelli schrieb: „Man muss wissen, dass es zwei Arten zu kämpfen gibt: die eine mit Gesetzen, die andere mit Gewalt; die erste ist den Menschen eigen, die zweite den Tieren. “ Die sowjetischen und russischen Führer haben den Weg der Bestie gewählt. Als Staaten haben sie jahrzehntelang systematisch gelogen, um ihre außenpolitischen Ziele voranzutreiben. Das liegt seit der Zeit der Zaren in der DNA des russischen Systems. Wir setzen hier die Veröffentlichung einer Artikelserie von Todd Leventhal über diese Praktiken fort, die es heute lohnt, erneut zu lesen.

In this paper, Todd Leventhal analyzes Soviet and Russian state-sponsored disinformation, emphasizing its moral dimension, historical roots, objectives, and consistent methods. A central theme is the Kremlin's rejection of "bourgeois morality," leading to a cynical and ruthless approach to information manipulation. The document highlights how this lack of moral constraint allows Russia to engage in actions that are "extremely dangerous" and "shock ordinary Western citizens," such as the alleged 1999 apartment bombings to bring Putin to power and the invasions of Ukraine. Countering this disinformation is presented not merely as fact-checking, but as a moral imperative that also serves to educate Western audiences about the "vile state actions" of Russia and other authoritarian regimes. The enduring objectives of Russian disinformation campaigns, largely unchanged since the Soviet era, include weakening adversaries, deepening disagreements within alliances (e.g., NATO), and promoting anti-Western sentiment. The methods involve sophisticated "laundering" of propaganda through local media contacts and amplifying divisive narratives, as exemplified by current operations in Latin America and historical campaigns targeting Lithuania.

Pour contrer efficacement les mensonges parrainés par l'État, il faut plus que de la vérification des faits et des démentis. Il faut aussi de la moralité. Niccolò Machiavel a écrit : « Il faut savoir qu'il y a deux manières de combattre : l'une par les lois, l'autre par la force ; la première est propre à l'homme, la seconde aux bêtes. » Les dirigeants soviétiques et russes ont choisi la voie de la bête. En tant qu'États, ils ont systématiquement menti pour faire avancer leurs objectifs de politique étrangère depuis des décennies. C'est dans l'ADN du système russe depuis l'époque des tsars. Nous continuons ici la publication d'une série d'articles de Todd Leventhal sur ces pratiques qui gagnent à être relus aujourd'hui.

На початку 80-х років перехід на Захід високопоставленого радянського агента розкрив одну з найпотаємніших таємниць СРСР: дезінформація як засіб ведення війни. У той час як уряди Рейгана і Тетчер мобілізували свої служби, у Франції ініціатива, започаткована Андре Жиро, зазнала невдачі, але її підхопила група журналістів, які під керівництвом Даніеля Трінке, генерала Жана Делоне та префекта Жана Роше заснували мережу інтелектуального опору.
Після успішного поширення в декількох країнах Європи ця мережа потрапила в відносне забуття, що, без сумніву, можна віднести на рахунок дивідендів миру, але вона відродилася з попелу з початком вторгнення в Україну. Ветерани повернулися на свої посади, довівши, що в боротьбі з методами Кремля пам'ять і досвід залишаються найкращою зброєю.

У час, коли геополітичний та медійний ландшафт переформатується, важливо повернутися до основ. Саме тому цього літа ми перевидаємо піонерські дослідження Тодда Левенталя, чия робота як ніколи раніше проливає світло на сучасні виклики. Результати цієї роботи ми представляємо вам сьогодні французькою мовою, починаючи з піонерських аналізів Тодда Левенталя.
На початку 80-х років перехід на Захід високопоставленого радянського агента розкрив одну з найпотаємніших таємниць СРСР: дезінформація як засіб війни. Поки уряди Рейгана і Тетчер мобілізували свої служби, у Франції ініціатива, започаткована Андре Жиро, зазнала невдачі, але її підхопила група журналістів, які під керівництвом Даніеля Трінке, генерала Жана Делоне та префекта Жана Роше заснували мережу інтелектуального опору.

Після успішного поширення в декількох країнах Європи ця мережа потрапила в відносне забуття, що, без сумніву, можна віднести на рахунок дивідендів миру, але вона відродилася з попелу з початком вторгнення в Україну. Ветерани повернулися на свої посади, довівши, що в боротьбі з методами Кремля пам'ять і досвід залишаються найкращою зброєю.
У час, коли геополітичний і медійний ландшафт переформатується, важливо повернутися до основ. Саме тому цього літа ми перевидаємо піонерські дослідження Тодда Левенталя, чия робота як ніколи раніше проливає світло на сучасні виклики. Результати цієї роботи ми представляємо вам сьогодні французькою мовою, починаючи з піонерських аналізів Тодда Левенталя.

An in-depht Analysis : In the early 1980s, the defection to the West of a high-ranking Soviet agent revealed one of the USSR's best-kept secrets: disinformation as a weapon of war. While the Reagan and Thatcher administrations mobilized their services, in France, the initiative launched by André Giraud failed but was taken up by a handful of journalists who, under the leadership of Daniel Trinquet, General Jean Delaunay, and Prefect Jean Rochet, founded an intellectual resistance network.

After expanding into several European countries with some success, this network fell into relative obscurity, no doubt due to the dividends of peace. However, it rose from the ashes with the invasion of Ukraine. The veterans returned to their posts, proving that, when faced with the Kremlin's methods, memory and expertise are still the best weapons.

As the geopolitical and media landscape is being reconfigured, it is essential to return to the fundamentals. That is why we are republishing Todd Leventhal's pioneering studies this summer, whose work sheds more light than ever on the current challenges. It is the fruit of this work that we present to you today, in French, beginning with Todd Leventhal's pioneering analyses.