Розмова між Аглаєю-Феліцітас та Йоганесом, під час якої героїня починає усвідомлювати, що не поміняє мистецтва на подружжя. Вона не прийме того, що називається «особистим щастям», аби лиш не ослабився звук тієї струни, яка божественним голосом відзивається в її душі і становить всю її істоту.