Стежка біжить до схованих в білій імлі вершин і губиться десь поміж скель. Позаду 50 кілометрів, попереду – ще стільки ж. Тіло просить відпочинку, та досвід жене вгору. Тільки так, крок за кроком, попри втому, біль у м’язах і спеку, можна дістатися вершини й заповітного фінішу. Саме завдяки тому, що відбувається у нас в голові, ми здатні робити неможливі, на перший погляд, речі. Підкорена дистанція – важка праця не лише тіла, а й мозку. 

Читати статтю

Підтримайте Куншт та популяризацію науки в Україні