Перший епізод 2 сезону "Почуті По суті" присвячений культурній реінтеграції ВПО та збереженню ідентичності тимчасово окупованих територій. Там ми будемо обговорювати:
- Чому ліквідація Мінреінтеграції тимчасово окупованих територій була сумнівною ідеєю?
- Чому для вимушених переселенців важливо зберігати культурну спадщину?
- Якої підтримки потребують релоковані заклади культури та освіти?
- Як підтримати нацменшини та корінні народи, чиї домівки зараз окуповані?
- Як свою культуру зберігають надазовські греки?

Австралія заборонила дітям до 16 років користуватися соцмережами, а Велика Британія накладає величезні штрафи на компанії, які не виконують закони щодо онлайн-безпеки. В усьому світі діти зустрічаються з сексуальним насильством онлайн, наприклад, отримують фото геніталій, або незнайомці в онлайн-чатах просять їх роздягнутися на відео. В Україні через війну діти ще вразливіші, однак законодавчо ця сфера майже не регулюється. Це треба виправити в межах євроінтеграції та здорового глузду.
У цьому епізоді разом із #stop_sextинг розбираємося, які рішення треба ухвалити, щоб діти були більш захищеними в інтернеті, та чому органам влади конче важливо взаємодіяти при цьому з профільними експертами. У цьому допомогли:
 - Аліна Касілова, психологиня;
- Анастасія Дьякова, засновниця проєкту #stop_sextинг;
- Ярослава Дьо, керівниця експертної групи впровадження проєктів у сфері цифровізації освіти у Мінцифри.
Корисні матеріали:
- Чат-бот від #stop_sextинг: https://stop-sexting.in.ua/chatbot/
- Квест у віртуальній реальності про безпеку дітей в інтернеті “(Не)дитячі онлайн-стосунки”: https://stop-sexting.in.ua/adult/virtualna-realnist/
- Чат-бот "Кіберпес": https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-zapuskae-chat-bot-kiberpes-dlya-borotbi-z-kiberbulingom
- Гаряча лінія Stop Crime: https://stopcrime.ua/report

Стосунки влади і журналістів в Україні завжди були непростими. А давні проблеми з інформаційною політикою можна описати одним реченням: “Нестор Шуфрич 4 роки очолював комітет із питань свободи слова”.
У новому епізоді подкасту разом із ГО "Детектор медіа" розбиралися:
- Чому влада бачить ворогів у журналістах;
- Що робити з телемарафоном;
- Чому Нацраді не дають більше грошей;
- Як медіареформу оцінюють в ЄС?
Спікери подкасту:
- Максим Опанасенко, журналіст-розслідувач і редактор Bihus.Info;
- Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації;
- Вадим Міський, програмний директор ГО “Детектор медіа”;
- Ярослав Юрчишин, народний депутат;
- Євгенія Кравчук, народна депутатка;
- Олександр Бурмагін, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Після Другої світової війни радянська влада вирішила, що ми будемо памʼятати її як “велику вітчизняну”. Наслідки ми відчуваємо досі. 

Зараз ми знову беремо участь у війні, однак цього разу можемо самостійно вирішити, як ми будемо цю війну пам’ятати. Як ми вшануємо полеглих військових, як виглядатимуть наші кладовища і пам’ятники. Що ми розповімо дітям у школі через 50 років. 

Про це Марія Очеретяна в новому епізоді подкасту “Почуті По суті” поговорила з експертами. Наші спікери: 

Корисні матеріали, які ми згадуємо в подкасті: 

На початку повномасштабної війни активісти з ГО «Мапа реновації» вирішили захистити скульптуру лева на вілиці Гончара. Вони запропонували Міністерству культури свою допомогу, проте відповіді так і не дочекались.

У новому епізоді подкасту «Почуті/По суті» ми розмовляємо про те,  як так сталося, що культурну спадщину мусить рятувати громадськість, та чи має держава розуміння, що робити у цій сфері.

До діалогу приєднались: 

▪ Леонід Марущак — голова ГО «Музей відкрито на Ремонт» 

▪ Анастасія Платонова — культурна критикиня

▪ Анастасія Бондар — заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку 

▪ Анна Шевчук — лідерка комунікацій ГО «Мапа реновації» 

▪ Дмитро Матяш — засновник ГО «єМузей» 

У цьому епізоді подкасту «Почуті/По суті» поговоримо про піратство — мабуть, найбільшу проблему на українському цифровому ринку. Деякі іноземці відмовляються показувати в Україні свої фільми або не дають дозвіл на переклад книжок. Все через проблеми з захистом авторського права. 

У межах євроінтеграції нашому суспільству потрібно навчитися поважати інтелектуальну власність, а владі — виправити законодавчі неточності. 

Чому це так важливо розповіли: 

Катерина Аврамчук — директорка видавництва аудіокнижок «Абук» 

Сергій Нетецький — заступник директора Української антипіратської асамблеї

Любов Майданик — заступниця директора Національного офісу інтелектуальної власності 

Даша Жихарєва — екс-комунікаційниця Одеського художнього музею, колишня співробітниця Міністерства культури та інформаційної політики

«Освіта — це майбутнє», — звучить наче кліше, правда? 

Для нашої держави, особливо в умовах повномасштабного вторгнення, ефективні лідери, діячі та фахівці у різних сферах — життєва необхідність. Без цього ми не досягнемо якісної освіти. Держава вже почала думати про майбутнє України, як підтвердження цьому — демографічна стратегія, над якою працює МОН. Про неї, а також про те, що якісна вища освіта буде одним із аргументів для молоді залишатися в Україні або сюди повертатися, ми говорили в попередньому випуску подкасту, який можна послухати тут: https://youtu.be/gYegvbEjjlQ 

Якою б складною не виглядала реформа, її необхідно втілювати. Проте не забувати у процесі чути одне одного. Адже всі ми, зрештою, зацікавлені у сильних вишах та якісній освіті. 

В цьому випуску намагались почути одне одного: 

▪ Роман Додонов — виконувач обов’язків директора Науково-дослідного інституту українознавства

▪ Михайло Винницький — заступник Міністра освіти та науки

▪ Поліна Гомбалевська — президентка Української асоціації студентів

▪ Роман Шулик — завідувач кафедри журналістики та ПР-менеджменту Острозької академії

▪ Сергій Квіт — президент Києво-Могилянської академії

▪ Ірина Іванчик — засновниця благодійного фонду «Повір у себе» 

«Видимі» з Поліною Гомбалевською:  https://youtu.be/v2ikuPv4bYY

За думкою експертів, після війни в українському суспільстві буде близько 5 млн ветеранів. Всім їм обіцяють величезні виплати, як зараз, так і після нашої перемоги. Проте постає питання — як держава піклуватиметься про них, якщо не надає належної підтримки постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС? 

В нашому суспільстві існує думка, що всі постраждалі внаслідок трагедії вже померли. Ймовірно цей стереотип має місце бути через те, що радянська влада роками замовчувала і точну кількість постраждалих, і обставини трагедії. Проте, за даними Нацмузею «Чорнобиль», на 2020 рік в Україні налічувалось 190 тисяч постраждалих. Це ліквідатори, люди, що отримали опромінювання, а також ті, хто й зараз проживають або працюють в зоні забруднення. 

З початком повномасштабного вторгнення виплати для «чорнобильців» скоротили в 10 разів. Суму компенсації на продукти харчування, яку отримують ліквідатори, не переглядали вже 10 років. Додаткова виплата за ІІ групу інвалідності, що отримана внаслідок аварії, наразі складає 270 грн. 

Ця ситуація фактично є індикатором, наскільки держава здатна давати собі раду з соціальною підтримкою вразливих груп. Ніхто не очікує, що зараз постраждалі будуть отримувати величезні суми, проте всі вони заслуговують на справедливість та адекватне ставлення. 

До дискусії ми запросили: 

📢«Конституція — це ж не пакт самогубства, який державу штовхає у прірву виборів. Конституція містить запобіжники для того, щоб зберегти державу. Сьогодні існує екзистенційний виклик існування держави. І Конституція, як на мене, дає нам інструменти максимально консолідувати сили і засоби держави для відбиття агресії», — Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.

В нашому свіжому випуску подкасту «Почуті/По суті» ми вкотре звернулись до теми легітимності ВРУ та президента, адже цієї весни строк їх повноважень спливає. Проте знову запевняємо: вибори в умовах воєнного стану неможливі, а влада не втратить своєї легітимності. 

Разом з нашими спікерами Марія Очеретяна зʼясовувала, за якою логікою влаштована Конституція України, як війна впливає на роботу ВРУ та яким буде повоєнний виборчий процес. 

До обговорення доєднались: 

▪ Андрій Магера — експерт Центру політико-правових реформ, екс-заступник голови Центральної виборчої комісії. 

▪ Павло Романюк — радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА. 

▪ Аліна Загоруйко — народна депутатка. 

▪ Олег Покальчук — соціальний психолог. 

▪ Тетяна Щербатюк — фактчекерка. 

▪ Артур Колдомасов — аналітик центру досліджень Детектора медіа.