На появу першої в історії людини, в грудях якої б'ється свиняче серце, в Україні не сильно звернули увагу. Адже епохальна подія відбулася в США трохи більше двох років тому. Саме в той час тисячі російських військових разом із технікою підтягувалися до кордонів нашої країни, і саме до цього була прикута увага більшості людей, а не до новин експериментальної пересадки органів. Та попри це, питання трансплантології залишаються дуже важливими для будь-якої країни, в тому числі, нашої.

Перша в історії пересадка серця від людини до людини відбулася понад пів століття тому. Відтоді подібні операції стали майже звичними і не вважаються надто складними з погляду техніки. Найбільша проблема в тому, що донорських органів не вистачає. Тобто, сердець, які годяться для пересадки, значно менше, ніж тих, кому вони потрібні "просто зараз".

Один із шляхів, які можуть вирішити цю проблему – ксенотрансплантація. Це коли організму одного виду пересаджують органи чи тканини іншого.

На перший погляд – не так вже й складно. Недаремно Серж Воронов – прототип професора Преображенського, ще сто років тому у Франції сміливо пересаджував чоловікам тканини сім'яників шимпанзе. Не тому, що його пацієнти помирали, а тому що у такий спосіб вони сподівалися повернути собі молодість.

Із тих експериментів нічого доброго не вийшло. Головним чином, через імунну реакцію організму, який не хоче приймати чужі тканини. Тоді науковці про це майже нічого не знали, але зараз знають незрівнянно більше. А крім того, вони мають інструменти, що дозволяють змінювати геном тварин таким чином, щоб він не "виглядав" таким вже чужим з погляду людської імунної системи.

Так з'явилися генетично-модифіковані свині.

Їхнє головне призначення – дати людям нирки та серця для пересадки. Поки що це звучить як фантастика, але науковці зробили їй на зустріч кілька великих і важливих кроків.

"Головна обсерваторія" продовжує цикл розмові про те, як наука змінює наші тіла.

Про першого пацієнта із пересадженим свинячим серцем, а також про успіхи, підводні камені та перспективи ксенотрансплантації в цьому випуску ми говоримо з Ксенією Гулак – генетикинею, популяризаторкою науки та редакторкою порталу "Моя наука".