BiblioBooks

І́ВЧЕНКО Віктор Іларіонович (1912 – 1972) – актор, режисер, педагог, кінорежисер, Національна премія України ім. Шевченка (1967), народний артист УРСР (1960)

00:00 Доля

00:02:50 Муза

00:05:10 Слава

00:06:50 Л. («Поставлю хату і кімнату...»)

00:08:40 «Не нарікаю я на Бога...»

00:09:60 «Хоча лежачого й не б’ють...»

00:10:45 «І тут, і всюди — скрізь погано»

00:11:40 «Якби з ким сісти хліба з’їсти...»

00:13:00 «Якось-то йдучи уночі...»

00:14:30 «Кума моя і я...»

Відеоверсія на каналі Books and Life

Аудіоверсія: Влогерка Людмила ПОНКРАТОВА ділиться враженнями від прочитання двох книг (Володимир Винниченко "Записки Кирпатого Мефістофеля" і Катріона Сільві "Зустрінемося в іншому житті") та розповідає про плани на подальше читання.

Ні́ла Вале́ріївна Крю́кова (1943 - 2018) — українська акторка. Народна артистка Української РСР (1985). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1989). Герой України (2008).

Працювала у Національній філармонії України. Майстриня розмовного жанру.

00.00 І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

00.15 «Огні горять, музика грає...»

00.16.20 «Я не нездужаю, нівроку...»

00.17.40 Ликері («Моя ти любо! мій ти друже!..»)

00.18.50 «Чи не покинуть нам, небого...»

Взiрцем автобiографiчноï лiрики Тараса Шевченка можна назвати вiрш "Якби ви знали, паничi...".

Вірш написано у 1850 роціі і присвячено темi крiпаччини та важкiй долi крiпакiв.

Читає Г. ЮРА

Виразно антицерковний вірш складається з двох частин. Перший рядок першої частини є переспівом початку гімну «Світе тихий», в якому дослідники вбачають звернення до Христа.

В умовних запитаннях до «світа-брата» звучить сум від спостереження за церковним культом, обрядом, що виступає опорою несправедливого політичного ладу. У другій частині антитезою поет провіщає загибель церкви та нищення релігійних пут.

Вірш «Світе ясний» був перекладений багатьма мовами світу: російською (О. Безименський), литовською (А. Хургінас), угорською (Ш. Вереш, А. Гідаш), німецькою (І. Франко, Г. Кох), черкеською (А. Ханфенов), чеською (Я. Кабічек) та ін.

На основі тексту були створені вокальні твори різних форм (Г.Давидовський, Ф. Надененко, В. Ступницький, М.Вериківський, Я. Файнтух, М. Вілінський). За мотивами вірша Г. Боня написав картину «Світе ясний» (1963).

Читає В. РОЗСТАЛЬНИЙ

Вірш належить до «жіночої лірики» Шевченка, для якого характерні мотиви дівочої самотності, неподіленого почуття, розлуки тощо, і становить своєрідну варіацію раніше написаної «Думки» («Нащо мені чорні брови»).

Читає Л. ХОРОЛЕЦЬ

00.00 «Чого мені тяжко, чого мені нудно...»

01.00 «Заворожи мені, волхве...»

02.00 («Блаженний муж на лукаву...»)

03.00 «Як умру, то поховайте...» [Заповіт]

04.00 Сестрі

05.50 Молитва. «Царям, всесвітнім шинкарям...»

07.00 «І день іде, і ніч іде»

Поема "Сон" - вершина політичної сатири в творчості

Пролітаючи у сні над різними місцевостями, Шевченко змальовує картину за картиною....

Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потра­пляє до Петербурга. Він оглядає місто, а потім, зробившись неви­димим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить, як розлючений цар дає стусани своїм сановникам, а потім бачить наймовірне – цар перетворюється на кошеня. Дивлячись на цю метаморфозу, герой сміється; тоді цар на нього «як зикне» — він і прокинувся.

Читає Б. СТУПКА

Великий льох – один з найвизначніших творів поета історіософського змісту й націософського спрямування.

В оригінальній, новаторській художній формі Шевченко втілює свою філософсько-поетичну концепцію історії України, головно зламного її етапу – злуки з Москвою та фатальних для нації політичних, соціальних, соціопсихологічних вислідів цього акту.

Найвизначніший твір Тараса Шевченка – поема "Великий Льох"

Читає Н. КРЮКОВА