00.00 «Чого мені тяжко, чого мені нудно...»

01.00 «Заворожи мені, волхве...»

02.00 («Блаженний муж на лукаву...»)

03.00 «Як умру, то поховайте...» [Заповіт]

04.00 Сестрі

05.50 Молитва. «Царям, всесвітнім шинкарям...»

07.00 «І день іде, і ніч іде»

Поема "Сон" - вершина політичної сатири в творчості

Пролітаючи у сні над різними місцевостями, Шевченко змальовує картину за картиною....

Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потра­пляє до Петербурга. Він оглядає місто, а потім, зробившись неви­димим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить, як розлючений цар дає стусани своїм сановникам, а потім бачить наймовірне – цар перетворюється на кошеня. Дивлячись на цю метаморфозу, герой сміється; тоді цар на нього «як зикне» — він і прокинувся.

Читає Б. СТУПКА

Великий льох – один з найвизначніших творів поета історіософського змісту й націософського спрямування.

В оригінальній, новаторській художній формі Шевченко втілює свою філософсько-поетичну концепцію історії України, головно зламного її етапу – злуки з Москвою та фатальних для нації політичних, соціальних, соціопсихологічних вислідів цього акту.

Найвизначніший твір Тараса Шевченка – поема "Великий Льох"

Читає Н. КРЮКОВА

Читає В. Івченко

Юродивий – незакінчена поема Тараса Шевченка, один з найгостріших сатиричних політичних творів Шевченка.

На думку Мар’яна Якобця «Юродивий» повинен був бути лише частиною більшого твору під назвою “Сатрап і Дервіш”. Сам Тарас Шевченко згадував, що джерелом натхнення для створення вірша, героєм якого був київський генерал -губернатор Дмитро Бібіков, був сон, який він бачив під

Читає Є. ВОРОБЙОВ

«Як умру, то поховайте...» [Заповіт] читає К. СТЕПАНКОВ

«Як умру, то поховайте...» [Заповіт] читає Б. СТУПКА

«Холодний Яр» — вірш привячений найбільшому повстанню проти польської шляхти — Коліївщині під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.

«Холодний Яр» — вірш привячений найбільшому повстанню проти польської шляхти — Коліївщині під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.

У поемі Шевченко малює образ Семена Палія - одного з героїв визвольної боротьби кінця XVII - поч. XVIII століть на Правобережній Україні.

Хоч Шевченко і мав певні підстави, орієнтуючись на історичні праці своїх сучасників, припускати, що чернецтво Палія — історичний факт (насправді Семен Палій ченцем не був), для нього це насамперед художньо-композиційний прийом з метою покласти головний акцент на трагічному моменті в житті героя-патріота, який багато зробив для волі рідного краю, але не бачив і не міг бачити близької перспективи на волю.

Читає А. ПАЛАМАРЕНКО