Після закінчення анексії Кримського ханства Росія зосередила всі свої зусилля на Кавказі. «Кавказький варіант» російських завоювань мав свої особливості, зумовлені довготривалими війнами з Персією й Туреччиною в Закавказзі, зіткненням з інтересами британського імперіалізму в Азії, наявністю на Північному Кавказі складної мозаїки дрібних князівств і
незалежних феодальних володінь, а також розгортанням релігійного національно-визвольного руху горців, що дістав назву «мюридизм» і поєднував ідею газавату, або джихада (священної війни) з суфійською версією ісламу, яка бурхливо поширилася серед горців саме під час «тотальної» стадії Кавказької війни царату 1817—1864 років.