
Sign up to save your podcasts
Or


Психологічне оповідання, у якому розкрито низку морально-етичних проблем.
Павло одружений з тихою і доброю Галею, але підступна спокусниця Варка намовляє його вбити жінку.
Засліплений хижою красою, Павло відмовляється від світлого, сходить на шлях згуби і нівечить своє життя.
Читає народна артистка України Л. КАДИРОВА
«Козачка» — твір антикріпосницького спрямування.
В образі головної героїні Олесі, колишньої козачки, Марко Вовчок розкриває типове пригноблення українського селянства, нелюдське страждання, неможливість мати нормальну сім'ю.
Всі пани постають в її творі як жорстокі поневолювачі, авторка не дає їм імен, з властивою їй манерою вона називає лише бідних пригноблених.
Розкриваючи долю головної героїні, авторка показує відносини панів та кріпаків, де останні не мають права ні на що: ні на достойне життя, ні на спокійну старість і смерть.
Авторка використовує протиставлення, описуючи життя Олесі-кріпачки та вільних козачок.
Вона показує, яким життям могла б жити жінка, якби не відмовилась від усього заради кохання.
Метою оповідання є показати, що кріпацтво чуже народу.
Героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр.
Устим Кармелюк - гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду.
«Інститутка» (початкова назва Панночка) — повість вперше видана у 1862 році в українському діаспорному журналі Санкт-Петербургу «Основа». Перша в українській літературі соціальна повість.
В основі сюжету твору — наростання соціальних суперечностей в українському селі напередодні ліквідації кріпацтва, розкриття характерів двох антагоністичних сил: панів-кріпосників і селян-кріпаків, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засудження кріпацтва як великого соціального зла.
Повість має присвяту Тарасові Шевченку.
Читає: нар. артистка України Лариса КАДИРОВА
В оповіданні «Не до пари», тітка розповідає про свою небогу сироту Параску, яку вона виховала й навчила всього, що сама знала. Коли прийшов час, Параска закохалась у молодого парубка Семена Палія, на що тітка відреагувала негативно й відмовляла її виходити за нього заміж. Але: "... душа її, як той метелик до вогню — не одженеш, не зупиниш."
"А Семен Палій той був на все село чудний та дивний. Багатир був, а жив, як убогі люди живуть."
Він є предтечею селянських демократів, його образ привертав увагу також виявом нових подружніх критеріїв. Не лише врода і вдача, не тільки моральна чистота, а й розум, здатність глибше мислити, ніж інші, становить для нього жіночий ідеал. Лише повна гармонія всіх виявів людської особистості може дати справжнє подружнє щастя − такий лейтмотив оповідання.
#наталіяустименко #нові_надходження
Про книгу Ірини Магдиш "Ар-нуво. Стилі українського мистецтва ХХ століття" розповідає Наталія УСТИМЕНКО
Про книгу всесвітньовідомого психолога Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі", яку він написав на основі власного досвіду
From the publisher's feed

26 Listeners

2 Listeners