Емоційний інтелект

Якщо говорити про військових експертів та експерток, яких небагато, то кого слухати і як їх обирати? Що відбувається з нашими навичками розуміння інформації? Чи змінилась ситуація з розумінням в українському суспільстві, що відбувається в інфополі? Чи змінився інструментарій ворога в плані інформаційних вкидів, інформаційно-психологічних операцій за останній час і чи з’явилося щось таке, що вже не працює? Чи виграє Україна інформаційну війну? Про це все Тетяна Трощинська розпитала Оксану Мороз, засновницю платформи «Як не стати овочем», ведучу проєкту «ППО. Протипанічна оборона» на Радіо Культура.

Одне із завдань бренду - піднімати бойовий дух, збирати кошти. Наприклад, «Фортеця Бахмут». Військові кажуть, що в Бахмуті немає фортеці, там є тільки люди і немає базових військових укріплень. В цьому сенсі цей бренд не виконує своєї обіцянки. Тоді яка його мета?

Донецький аеропорт і кіборги - це теж своєрідний бренд, тільки його не придумали на замовлення в якійсь агенції, але він органічно прижився. Як бізнес має показувати те, що він відчуває момент? Чи можливо законодавчо відрегулювати цю сферу? Де допустима межа використання патріотичних мотивів у маркетингу, чи ефективно це? Про все це Тетяна Трощинська говорить із експерткою зі стратегічних комунікацій Яриною Ключковською.

Як ми інтерпретуємо події, пов’язані з війною, які відбуваються навколо нас? Чому радник офісу Президента має більше значення в очах людей ніж міністр оборони (згідно з дослідженням фонду «Демократичні ініціативи»)? Медіаграмотність, наскільки ми можемо всіх навколо навчити бути людьми, які перевіряють, що вони споживають? Відповіді на ці питання і не тільки Тетяна Трощинська шукає разом із Лідією Смолою, докторкою політичних наук, професоркою.

Якщо раніше сирена викликала паніку, то зараз під час сигналу тривоги люди можуть спокійно вигулювати собак. Що вкладається в поняття “пристосувалися”? Що таке кортизол? Чи виділяться він при стресі і чи погано це? Сон – наш головний маркер. Ми повинні мати можливість нормально спати інакше фізіологія нам скаже «стоп» у дуже непотрібний момент. Про все це говоримо з Даркою Озерною, біологинею, популяризаторкою знань про здоров’я, авторкою серії книжок.

Стосунки – це дуже непроста річ. Війна може відкрити якісь інші грані, немає формули стосунків у воєнний час. Психологи відзначають, що коли люди не бачаться, або бачаться дуже рідко, стосунки підтримувати складніше, спільний простір пари втрачається. Які категорії пар є на відстані? Які процеси відбуваються в цих парах під час розлучення і чи подібні ці процеси? Чи може розлука спричинити загострення стосунків або збільшення конфліктів у цілком благополучній сім’ї? Про все це говоримо з Катериною Гольцберг, дитячою і сімейною психологинею.

На Балканах війна скінчилася 30 років тому, але там й досі є відчуття війни, втрати, болю. Боснійці живуть з відчуттям, що це може повторитися. Ізраїльські фахівці наголошують, ми повинні навчитися жити поруч із загрозою, правильно розуміти її і пам’ятати, що в перерві між загрозами життя триває. Більшість людей живуть тут і зараз наскільки це можливо, тому, коли закінчиться війна, питань і роботи буде багато. Ми маємо вчитися відпочивати, це важливо, бо якщо ми вигоримо, ми нікому не допоможемо. Про все це та роботу центру психологічної допомоги у Первомайську за останній рік говоримо з Наталією Сабліною, психологинею та тренеркою.

Для людини дуже важке відчуття втрати контролю над своїм життям, над простими речами: вода, світло - те до чого ми звикли. Що ховається за вимушеним переселенням? Що відчуває ця людина, які почуття є найбільш базовими? Відчуття дому, це те що надає дуже багато сили. Відчуття втрати дому – одне з найскладніших. Але люди, які вдома, і опинились в окупації, це зовсім інша історія. На думку кандидатки психологічних наук, конфліктологині  Ірини Ейгельсон, у нас попереду ще досить тривалий процес роботи з психологічною травмою: індивідуальною та колективною.

В умовах ізоляції, ворожого середовища у людей вмикається режим виживання, який психологи називають станом ізоляційної компресії. Люди, які жили в окупації, одразу після звільнення потребують постізоляційної декомпресії. Тож досвід в організації надання фахової психологічної допомоги в деокупованих громадах є вкрай затребуваним. Про повагу до досвіду, особливості громади після окупації та про роботу Центру психологічної допомоги в м. Буча розповідає Наталія Зарецька, координаторка Центру та співробітниця НаУКМА.

Накопичення втоми і стресу спровокувало нас гостріше реагувати на ситуації, які раніше були звичними і побутовими. За даними досліджень GоGLOBAL близько 54 відсотків вчителів відчувають симптоми певного емоційного та професійного вигорання. Що сучасна школа дає учням? Навіщо така школа, якщо знання неідеальні? Про все це та про психологічну підтримку українців, про емпатію розповідає президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій.

Що формує здорове сприйняття реальності, довіру до світу і людей? Як підтримати дитину, яка переживає втрату когось із близьких? Вчителі мають бути готовими підтримати, створити відчуття безпеки й довіри, стати добрими дорослими. Діти не завжди розповідають про свої страждання, тому потрібно помічати поведінку і запитувати, чи важко їм і як допомогти. Про те, як важливо, щоб діти не несли відповідальність за страхи і тривоги своїх батьків, говоримо з Наталією Простун, дитячою психотерапевткою.