Минулого тижня, на тлі виведення військ США з Афганістану таліби захопили декілька провінційних центрів і зрештою увійшли до столиці Кабулу. У Талібані заявили, що "війна в Афганістані закінчилася" і закликали міжнародне співтовариство до мирних відносин, афганський уряд заявив про "мирний перехід влади", президент Афганістану залишив країну, тисячі людей також намагаються перетнути кордон.

Не зважаючи на те, що Афганістан на слуху, дуже важко зорієнтуватись у тому, що там насправді відбувається. Хто такі таліби, звідки вони з’явились і чим таліби, які захопили владу в Афганістані зараз, відрізняються від талібів 90-х років?

Чому США опинились у Афганістані, навіщо будували інституції та чому ці інституції так швидко рухнули? Що не так з виходом США з Афганістану? Що означатиме перемога талібів для Афганістану, регіону та світу?

Щоб відповісти на усі ці питання, ми поговорили з заступником директору Центру близькосхідних досліджень Сергій Даниловим та директором Центру міжнародних досліджень, доцентом кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимиром Дубовиком.

Рік тому, 9 серпня 2020 року у Білорусі відбулись президентські вибори, результати яких змусили вийти сотні тисяч людей по всій країні на найбільші в історії сучасної Білорусі опозиційні акції.

Білоруси не погодились з результатами, згідно з якими Олександр Лукашенко отримав 80% голосів виборців.

Як і масштаб протестів, так і жорстокість дій влади, виявились неочікуваними як для самих білорусів, так і для усього світу.

За цей рік офіційний Мінськ подолав шлях від авторитарної влади, з якою, втім, допустимо вести переговори, до нерукоподаваної диктатури, яка становить загрозу як для власних громадян, так і для сусідніх країн.

Про те, як змінилась Білорусь за рік, ми говоримо з білоруським соціологом Генадієм Коршуновим – кандидатом соціологічних наук, доцентом, науковим співробітником Європейського гуманітарного університету.

Так склалося, що представники владних структур завжди впевнені, що все робить правильно. І критичні публікації журналістів сприймають не як погляд зі сторони, а як спроби дискредитації цих «правильних» дій влади.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо з журналістом «Української правди» про те, чому у Офісі президента сприймають журналістів, які пишуть про Зеленського та його оточення як ворогів, які працюють по чиємусь замовленню.

Національне антикорупційне бюро України існує з 2015 року. Створення органу, який буде займатися корупційними справами топпосадовців було однією з вимог МВФ та ЄС для отримання безвізу.

За шість років свого існування НАБУ запам’яталось великою кількістю гучних справ – «Роттердам+», рюкзаки Авакова, справа проти колишнього голови ДФС Романа Насірова, «бурштинова справа» та справа Окружного адмінсуду.

НАБУ створює чимало проблем депутатам, міністрам чи топменеджерам державних підприємств. Але дуже часто справи спочатку затягувались, а потім розвалювались у судах.

Зазвичай, журналісти говорять про НАБУ з директором Антикорупційного бюро Артемом Ситником і говорять про топкорупцію та політичну складову.

Сьогодні ж, у новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми поговоримо зі старшим детективом НАБУ Надією про те, як вона потрапила у агентство, з чого складається її робочий день, чого не вистачає детективам для нормальної роботи, чи є на детективів тиск, та чи відчувають детективи НАБУ вигоряння, коли фігуранти їхніх справ залишаються на свободі.

Цього тижня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звільнився з посади. Він очолював міністерство більше 7 років. Він займав свою посаду у двох урядах Арсенія Яценюка, в уряді Володимира Гройсмана, Олексія Гончаренка та Дениса Шмигаля.

Аваков став міністром одразу після втечі Віктора Януковича, у той час, коли обовязки президента виконував Олександр Турчинов. Він був міністром за президентства Петра Порошенка та Володимира Зеленського.

Чого досяг Аваков на своїй посаді? З якими досягненнями та скандалами асоціюється Аваков? Чого він пішов та на що чекати від Дениса Монастирського, який замінив Авакова у МВС? Про все це говоримо з журналістом "Української правди" Романом Романюком.

16 червня у Женеві відбувся саміт президентів США та Росії Джо Байдена і Володимира Путіна. Ця зустріч стала головною геополітичною темою тижня, а зустріч Байдена та Путіна стала першою з моменту, коли Байден став президентом США, назвав Путіна вбивцею та ввів санкції проти Росії.

На саміті лідери двох країн обговорили низку питань: контроль над озброєнням, ситуацію на Донбасі, діяльність російських хакерів, ув'язнення Олексія Навального та зміни клімату.

"Я заявив про непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України. Ми домовилися продовжувати дипломатичні зусилля у рамках Мінських домовленостей", - заявив Байден на своїй пресконференції.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з директором Центру міжнародних досліджень, доцентом кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимиром Дубовиком ми обговоримо результати саміту та їхні наслідки.

Цього тижня ми вже писали про те, як Петро Порошенко і його команда переживають далеко нелегкі часи через великий антирейтинг, публікацію розмов Віктора Медведчука, яка суттєво б’є по образу Порошенка як "найпатріотичнішого українського лідера" та через закон про олігархів.

У той же час, 7 червня екскандидат від "Голосу" на мерських виборах у Києві, один з фронтменів партії і телеведучий Сергій Притула заявив про вихід із партії.

А народний депутат фракції "Голос" Ярослав Юрчишин повідомив, що щонайменше десять парламентарів розглядають варіант виходу з партії та фракції, пояснюючи це узурпацією та зловживанням влади з боку керівництва політсили.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з журналістом Української правди Романом Кравцем ми обговорюємо «зовнішні» проблеми Петра Порошенка та «внутрішні» проблеми партії «Голос».

Декілька тижнів тому, на засіданні 14 травня Кабінет міністрів вирішив встановити тимчасове державне регулювання цін на пальне. Ще раніше уряд вже запроваджував регулювання ціни на газ для населення. 

Як перший, так і другий крок влада пояснила суттєвим зростанням цін та “надзвичайно складною ситуацією з карантинними обмеженнями”, через яку українці “не мають можливості заробляти додатковий дохід”. 

▪️ Як працює державне регулювання?

▪️ Які є форми державного регулювання?

▪️ До яких наслідків воно може призвести?

▪️ Чому держрегулювання – це просте рішення складних проблем? 

▪️ І що треба робити, щоб боротися з причинами, а не з наслідками?

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо з віце-президенткою Київської школи економіки з економічної освіти Олесею Верченко про державне регулювання, його потенційні загрози для економіки та альтернативні способи боротьби зі зростанням цін.

26 травня стало відомо, що редакторка-засновниця інтернет-видання "Українська правда" Олена Притула та генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала уклали угоду, за умовами якої 100% корпоративних прав на видання та всі його активи переходять до групи компаній Dragon Capital.

«Моя мрія, щоб УП злетіла, як ракета, щоб ми зібрали в одному місці найкращих журналістів країни, щоб зарплати цих журналістів викликали заздрість у піарників. І щоб слово журналістів знову набуло ваги. Все це під силу новому власнику УП», - написала у своєму блозі Олена Притула, яка була власницею видання останній 21 рік.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо з редакторкою «Української правди» Севгіль Мусаєвою про зміну власника видання, про те, що зміниться у роботі редакції, про редакційний договір який укладено з новим власником та про те, чому ці зміни точно не на гірше.

Останні тижні ми спостерігаємо за новим конфліктом між президентом Володимир Зеленським та мером Києва Віталієм Кличком. Обшуки у ряді комунальних підприємств, які мер столиці назвав тиском на столичну владу і особисто на нього, публічні звинуваченняЗеленського про те що Кличко неправильно себе поводить із публікою.

Паралельно, як вже писала УП, у офісі президента намагаються прибрати Кличка з посади голови КМДА та знайти йому заміну.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми говоримо з журналістом Української правди Романом Кравцем про те, конфлікт між Зеленським та Кличком та про те, до яких наслідків він призведе.