2018 року вийшла книга-хроніки «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту». Ця книга — результат першої в Україні спроби зібрати та проаналізувати свідчення безпосередніх учасників однієї з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни, що досі лишається маловідомою для більшості українців.

Саме ця книга фактично заклала підвалини для подальших досліджень, потім практично кожне українське ЗМІ брало інтерв'ю у людей, які були дотичні до оборони аеропорту. Вже у 2025 році автори книги вирішили видати англомовне видання.

Про це, а також про те, як і у кого виникла ідея написати книгу-хроніки «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту»; як збирався матеріал, як він сприймається зараз, через відстань часу і в часі великої війни в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Анастасіє. Глотовою - відомою львівською гідесою, однією з авторок книги.

Які шахрайства застосовують за допомогою QR-код

Як перевіряти QR-код, і чому потрібно це робити кожного разу і з кожним QR-кодом

Які види шахрайства зараз набирають обертів: з QR-кодами і повідомленнями в Instagram

Як шахраї використовують дані взламаних акаунтів в Telegram

Фейкові “кружечки” в Telegram: як діпфейк набув нових можливостей

Голосові повідомлення - і вони теж підвладні шахраям

Чому важливо мати під рукою https://www.virustotal.com/gui/

В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською Надія Баловсяк, експертка із кібербезпеки, доцентка Школи журналістики та медіакомунікацій УКУ.

Чи потрібно боятись системних ретиноїдів, щоб побороти акне? Розповіла косметологиня by https://radiopershe.com

Сьогодні ми поговоримо про деякі слова іншомовного походження, які легко і без втрати змісту та милозвучності можна замінити українськими.

А розпочнемо зі слова соціум, яке часто трапляється у текстах різних стилів. Утім, ця лексема, що походить від латинського socium ― загальне, притаманна насамперед літературному письмовому мовленню.

Мовознавець та перекладач Святослав Караванський радив уникати латинізму соціум та уживати замість нього українське слово зага́л ― маса людей, товариство, громадськість. А ось приклади: ✅ з погляду загалу ✅ виділятися з загалу ✅ оглядатися на загал.

А тепер – шлагбаум. Чи і його вдасться так само легко замінити? Слово шлагбаум потрапило до нашої мови з німецької. Назва пристрою, щоб спиняти транспортний рух, походить від складеного іменника der Schlagbaum (der Schlag — удар і der Baum — дерево).

І от крім запозиченого шлагбаум українська мова знає власний відповідник — розлоги. Це слово зафіксовано у «Російсько-українському словнику військової термінології» С. та О. Якубських.

Загалом цю лексему тлумачать як широкий простір, широчінь. Однак, у Словнику Бориса Грінченка зазначено, що гуцули називають розлогами особливі ворота з двох стовпів, що мають дірки. Крізь них протягують жердини — заворітниці, що відхиляють, коли потрібно проїхати.

Отже, зміст українського слова розлоги майже повністю збігається з запозиченим шлагбаум.

І на закінчення ось вам ще кілька питомих слів замість запозичених: • Автентичний — справжній • Архітектор — будівничий • Окупант — за́йманець

• Елегантний — витончений • Комплекція — статура • Масивний — дебелий

• Престиж — добра слава • Сервіс — послуги • Траурний — жалобний

• Характер — вдача

Кіносвіт: серіал "Джек Річер" (третій сезон)

Чи могли вони у світі розминутись?

Чи могли у різних напрямках піти?

Хто складав для нього ці маршрути,

Той ділив на два її світи...

Бо за ним для неї сонце сходить,

А за нею - перші бачить сни,

Чи потрібні їм ключі і коди,

Щоб в житті зустрілися вони?

Чи потрібний дивний збіг обставин,

Щоби знову зводити мости?

Щоб її зустріти мав він право

І в одному напрямку піти...

Тільки сталось все як мало статись,

І розбіглись кожен - хто куди...

Бо чи зміг би він її кохати,

Якщо би не втратив назавжди ?

Тож... хоча вже випили отрути

Згірклої терпкої самоти -

Щастя, що зуміли розминутись

І у різних напрямках піти...

Сьогодні ми поговоримо, про росіянізми, які важко піддаються викорчовуванню з нашої мови. То ж запам’ятайте їх і підказуйте іншим, як замінити.

Як всігда - як завжди. Це значить, що все нормально або хоча б більш-менш. І тут же ще похідне – завсігдатай, себто той, часто можна стріти в одному місці. Але українською правильно казати завсідник!

Також часто кажуть не приймай близько до серця, але правильно буде - не бери близько до серця, не переймайся.

Вибачаюсь – калька від російського "извиняюсь". Українською ж — "перепрошую", "вибачте мені", "даруйте", "пробачте". До того ж слово "вибачаюся" містить колишній займенник "-ся", що був формою від себе — миюся, чешуся. Тож ті, хто каже "вибачаюся", ще й ніби просять вибачення самі перед собою.

В кінці кінців. Ще одна підступна калька з російського "в конце концов". Правильно ж говорити "зрештою", "врешті-решт" або "кінець кінцем".

Замерз чи замерзла. Лишіться вже того суржикового "замерзла", яким користуються східні сусіди. Ймовірно, що людина не перетворюється на крижану скульптуру, не загинула від холоднечі. Тому слово "замерзла" тут недоречне. Коли людині дуже холодно, варто вживати слово "змерзла", "змерз".

Ну, і на завершення - батюшка і матушка. Так часто називають священика з дружиною. Це помилка, адже "батюшка" і "матушка" — це російські слова. Відповідники українською мовою — піп і попадя, панотець і паніматка. На жаль, через атеїстичну пропаганду в СРСР слово "піп" набуло негативного забарвлення і у звертанні до священика нині не використовується. Натомість буде коректно сказати "отець", "панотець", "отче".

І на цьому сьогодні все. Будьте мудрі та уважні один до одного, підтримуйте тих, хто потребує допомоги. І розмовляйте українською, бо вона – наша безцінна перлина.

Час повернути в українську мову ще одне автентичне слово. Сьогодні поговоримо про кулінАрію і все довкола неї.

Радянська влада за десятиліття панування добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала нам геть інше. Вінегрет, оселедець під шубою, олів'є - це все радянщина, пропагована тодішнім кінематографом, як еталонна кухня. Були, звичайно, ще і рябчики та ікра заморська, баклажанна. Звучить, як знущання, а саме так і жилося в країні рад.

До речі, про ікру, але не кабачкову чи баклажанну. Це слово було на устах українців, на відміну від делікатесу, який ним називали. Люди так звикли до нього, що забули своє. А проте є автентичне слово, про яке сьогодні багато хто і не знає, – кав'яр. Саме так українською називається ікра.

Ось вам на підтвердження уривок із "Енеїди" Котляревського, де згадується слово "кав'яр".

"І зараз попросив до столу Латин Енеєвих бояр, пили горілку до ізволу і їли бублики, кав'яр". То ж запам’ятайте і використовуйте, хай у вашому словниковому запасі буде на одне українське слово більше.

А ось ще пригоршня давніх назв страв українською. Є в нашій кухні така страва як катАнка – це українська альтернатива кускусу. ШпУндра - смажена свинина, яку тушкують з буряком у буряковому квасі.

ЛемІшка – страва з густо запареного борошна. А шУлики – це коржики з прісного тіста, политі медом з розтертим маком.

МандрикИ – це сирні пляцки. А настоянка з груш називаєють дУлівкою.

І насамкінець про "бутерброд". Це запозичене слово з німецької мови. А мовознавець Олександр Авраменко вирішив повернути до життя забутий відповідник слову "бутерброд". Його можна замінити словом "накладанець".

То ж смачного тим, хто їсть, а кому тільки нагнали апетиту – вдалого вибору страви.

А як пройти усе життя

Так, щоб ніде нам не спіткнутись?!

Щоб в цьому хаосі буття

Свій голос зрештою почути...

Свій голос чути й берегти

І, щоб не втратити нам крила,

Бо там, де ближче до мети -

Там противаги більша сила.

Щодня там більше перешкод,

І як би нас не убивали -

Без зайвих слів і нагород

Ми вперто йдемо до фіналу.

Ми ще зустрінемось, побачиш -

Не в кабінетах у царів,

Не у палацах, чи на дачах

Чергово вибраних панів...

Зустрінемось на полі бою,

Шкода, що поле це - моє...

Але, чи вперше нам з Тобою

Життя удару завдає?!....

Тримай удар. Тримайся, друже,

Коли під обстрілом одні...

Нехай втомилися ми дуже

У цій виснажливій війні,

Та нам своє в цей час робити,

Де втретє зійдуться світи...

Життя - це Мить. Нам Треба Жити,

Щоб Україну зберегти .

На вухах: Kalush Orchestra "Сліди"