Хроніки економіки

На початку 2025 року ведучі подкасту "Хроніки економіки" Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров та інвестиційний банкір Тарас Козак розпочали інвестиційні перегони. Правила прості: у кожного були умовні 100 тисяч гривень, які потрібно було розподілити у портфель. Перемагає той, чиї вкладення принесуть найбільше дивідендів наприкінці року.

За правилами гри, ми могли переглянути свої портфелі через пів року. Це ми і зробити у цьому випуску подкасту.

Також ми поговорили про те, що змінилося на ринку за останні 6 місяців, що відбувається з курсом долара та євро, якими будуть ставки за депозитами та ОВДП і чого чекати далі.

Попередній випуск інвестиційних перегонів ви можете знайти за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Український телеринок за останні декілька років зазнав радикальних змін. З нього пішло декілька медіагруп (пов'язаних з Віктором Медведчуком та Рінатом Ахметовим), а ті телеканали, які вижили, об'єдналися у спонсорований бюджетом телемарафон.

Як ці тектонічні зсуви змінили ринок та чи є майбутнє у телебачення після телемарафону? Як традиційним телеканалам конкурувати зі стрімінговими платформами та YouTube? І на чому заробляє телебачення?

Про це все ми говорили з фінансовим директором та членом правління Starlight Media Тарасом Шидликом.

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/

Група народних депутатів, серед яких голова податкового комітету Данило Гетманцев, зареєстрували законопроєкти про створення спеціального економічного режиму для оборонної промисловості – “Defence.City”.

Серед них – зміни до Кримінального кодексу, які можуть амністувати оборонні підприємства від будь-якої відповідальності.

Ми запитали у Гетманцева, для чого потрібна така амністія та чи не несе вона корупційних ризиків. Також ми спитали, чому військовослужбовцям скасовують кредитні ліміти та чи планує влада вчергове підвищувати податки.

Вступайте в Клуб Української правди: club.pravda.com.ua/

Що об'єднує будівлю ТРЦ “Гулівер”, яхту Віктора Медведчука, готівкові кошти, земельні ділянки і ще сотні інших активів, які держава арештовує у підсанкційних осіб та корупціонерів? Усі вони потрапляють до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (або коротко – АРМА).

Цей орган створили, аби активи у процесі арешту не втрачали своєї вартості та приносили користь державі. Проте на практиці у його роботі виявилося чимало проблем. Що не так з АРМА та чому підсанкційні особи продовжують керувати своїми активами навіть після передачі до цього органу? Про це ми говорили з головою антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасією Радіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи є туризм під час повномасштабної війни? Деінде у світі відповідь на це питання здається очевидно негативною. Проте в Україні галузь відпочинку зуміла адаптуватися навіть до умов постійних загроз та обмежень на пересування для громадян.

Як почувається туристична галузь на четверний рік великої війни? Як змінилися вподобання українців? Та чи знає держава, наскільки великим є туристичний сектор її економіки, зважаючи на поширену практику роботи у тіні?

Про це ми говорили з головою Державного агентства розвитку туризму Наталею Табакою.

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/

У ніч на 6 червня внаслідок чергової російської атаки було пошкоджено залізничне полотно наземної частини київського метро. Наслідок – транспортний колапс у столиці, забиті автобуси та затори на дорогах. Цього можна було уникнути, якби у Києві існувала розвинута транспортна інфраструктура та хоча б якась альтернатива метрополітену.

У цьому випуску подкасту ми говорили зі співзасновником ГО “Пасажири Києва” Олександром Гречком про затори, метро, паркування та інші проблемні місця столиці, а також про те, як їх можна вирішити.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

У бюджеті знову “дірка”: 400 млрд грн не вистачає для фінансування оборонних потреб вже цього року. Торік ситуація була аналогічна, а для розв'язання проблеми владі довелося йти на підвищення податків. Чи повториться такий сценарій у 2025 році? Та звідки брати гроші у 2026-ому?

Про це ми говорили зі старшим економістом Центру економічної стратегії Юрієм Гайдаєм. 

Детальніше про проблеми з бюджетом читайте у публікації на Економічній правді.

Знайти подкаст ЦЕС “Що з економікою” ви можете за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

“Diia.City United” – ІТ-асоціація, до якої входять компанії-резиденти “Дія.Сіті” та ті, хто так чи інакше дотичний до цього правового режиму для айтівців. Ця асоціація від імені бізнесу спілкується з владою про найбільш наболілі проблеми галузі та лобіює її інтереси як у питаннях бронювання працівників, так і щодо підвищення податків.

Ми поговорили з виконавчою директоркою спілки Наталією Микольською про те, як працює “Дія.Сіті”, чи справдилися апокаліптичні очікування щодо впливу підвищення податків на резидентів цього правового режиму та чи продовжують компанії-резиденти співпрацювати з айтівцями через схему ФОПів.

Про останню хвилю звільнень в Українському ІТ читайте у публікації на “Економічній правді”.

Після 2022 року Росія стала країною, проти якої запровадили найбільшу кількість санкцій у світі. Попри це вона все ще має економічні можливості для того, аби вести загарбницьку війну проти України. Вже більше трьох років.

Наразі західні партнери обговорюють запровадження “вбивчого” пакету санкцій, аби примусити Путіна сісти за стіл переговорів та погодитися на 30-денний режим припинення вогню. Проте чи існують такі механізми і наскільки вони можуть бути ефективними?

Про це ми говорили з головою аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тетяною Хутор.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Кухня – невіддільна частина економіки. Ціни на продукти мають найбільшу вагу в кошику, яким міряється інфляція, а харчові звички та тренди формують тренди у сільському господарстві. Та українська кухня, яку ми знаємо сьогодні існувала далеко не завжди. Щонайменше тому, що картопля, томати та багато інших овочів з'явилися на території Європи лише після відкриття Америки.

У цьому подкасті ми говорили з шеф-кухарем, креативним підприємцем та громадським активістом Євгеном Клопотенком про те, що їли українці у давнину, яким був склад борщу до появи картоплі в Україні та хто відкривав перші заклади харчування. Обіцяємо, що після прослуховування цього подкасту ви замислитесь, чи дійсно знаєте, що таке українська традиційна кухня.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/