Майже сторіччя тому у своєму есеї «Душа і пісня» український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. «Пісня – це протоплязма нашої душі, її праматерія, в якій вона народжується, росте, розцвітає, в'яне і вмирає», – писав Микола Шлемкевич. Зважаючи на це зауваження, проєкт «Батьки-засновники» не був би повним, якби місця у нім не знайшлося для найвидатнішого українського композитора і диригента Миколи Лисенка. Який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії до класичної музики. Багаторічний збирач фольклору і колекціонер народної творчості, він зробив їх частиною репертуару великої сцени. Українська спрямованість та ідентичність посідали у творчості Лисенка першорядні щаблі. У 24-ому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко зустрілися із праправнуком видатного композитора, диригентом Миколою Лисенком, аби поговорити про його легендарного пращура. Як Микола Лисенко змінив характер гоголівського Тараса Бульби під час створення однойменної опери? З якою метою Микола Лисенко поклав музику на майже всю спадщину Тараса Шевченка? Й яким був його вплив на процес національного пробудження та державотворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».