"Наша боротьба насправді – це відкладена боротьба незалежності від російської імперії. Хоч ми були формально незалежною державою 30 років, ми все ще перебували під величезними імперськими впливами росії: і економічно, і політично, і культурно. Те, що наша культура була підпорядкована російській було видно навіть по книжках, які продавалися в Україні. Тому що на цьому книжковому ринку домінували російські видавці та видання, і це була величезна проблема для української книжкової індустрії, яка не могла вийти на бізнесовий рівень, тому що це була монополія російських видавців і російської книги. Те ж саме в кіно, те ж саме в музиці, в багатьох сферах.

Тому, коли відбувається Революція Гідності, дуже багато процесів починають змінюватися. Тому що ми усвідомлюємо, що якщо ми йдемо в Європу, ми хочемо бути незалежними – нам треба відмежовуватися від цих російських впливів. І тому дуже багато важливих речей для української культури починають відштовхуватися саме з 2014 року. Формування нових українських інституцій: Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам’яті, Українського інституту – вони всі є постмайданною хвилею появи нових інституцій. Тому що ми усвідомлюємо, що для ствердження української суб’єктності ми маємо говорити від себе до світу про свою культуру, нам потрібен інструмент. І цим інструментом стає Український інститут, який свідомо бере собі за задачу побудову цього культурного діалогу між Україною та світом", – пояснює гостя нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна".

Що потрібно зробити Україні сьогодні, аби прискоритися у позбавленні імперських впливів на культуру країни?

В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з артменеджеркою, креативною директоркою Українського інституту Тетяною Філевською. Розмова про культуру та її деколонізацію, а також про те, чому культура під час війни, після війни та загалом важлива для нації.

"Щодо російських збройних сил, я думаю, що важливо розуміти, що все, що ми знали про російську армію до 2022 року, дуже сильно змінилося. Значною мірою тієї армії більше немає. Армія, яку мала Росія, з якою вона вторглася в Україну, значна частина цієї сили була втрачена. Втрачено людей, які були в ній, втрачено офіцерів, втрачено значну кількість техніки. Росія майже не зазнала подібних втрат у повітряно-космічних силах і військово-морському флоті, проте, очевидно, що в російських збройних силах відбулися значні зміни.

Зараз вони воюють силами мобілізованих військ, які складаються з людей, найнятих за контрактом з усієї Росії. Зі значною часткою ймовірності можна сказати, що вони втратили в цій війні щонайменше ціле покоління офіцерів. Також незрозуміло, яким буде майбутнє російської армії під керівництвом Шойгу як міністра оборони, і Герасимова, начальника генерального штабу. Обидва вони досить старі, їм вже під 70, вони служать дуже і дуже довго. Вони, очевидно, мають враження від цієї війни, що проблема російської армії полягає в тому, що вона була недостатньо радянською", – зазначає гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна".

Що змінилося в армії противника за період війни, яку країна-агресор розв’язала проти України та чого чекати від противника цього року?

В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його ведуча Аліна Фролова говорить з Майклом Кофманом, військовим аналітиком, старшим науковим співробітником програми "Росія та Євразія" Фонду Карнегі за міжнародний мир. Розмова про спроможності рф та України у війні, про допомогу та підтримку України з боку США та Європи, про подальшу стратегію України та її партнерів, можливі сценарії розвитку подій, майбутні вибори в США та очікування від голосування в Конгресі.

“I think it's important to understand that whatever we knew about the Russian military prior to 2022, a great deal has changed. In many respects, that military is now gone. The army that Russia had, with which it invaded Ukraine, a large part of that force has been lost. The people that were in it had been lost, the officers, and a fair amount of equipment. Now, Russia hasn't suffered nearly the same losses to its aerospace forces or its Navy, but nonetheless, it's clear that there have been significant changes to the Russian military.

It's fighting with an increasingly mobilized force that consists of people who they have hired and contracted from across Russia. And it's fair to say that they probably lost a generation of officers in this war at least, and it's not clear what the future of the Russian military will be either the current leadership under Shoigu, the minister of defense and Gerasimov, the chief general staff. Both of them were quite old, they're at the end of their 60s, they've served a very, very long time. And it's clear that their impression from this war is that the problem with the Russian military is that it was not Soviet enough”, – says the guest of the new episode of the (un)Safe Country podcast.

What has changed in the enemy's army during the war that the aggressor country has unleashed against Ukraine, and what can we expect from Russia this year?

In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its host Alina Frolova talks to Michael Kofman, a military analyst and senior fellow at the Russia and Eurasia Program of the Carnegie Endowment for International Peace. The discussion covers the capabilities of Russia and Ukraine in the war, the assistance and support of Ukraine by the United States and Europe, the future strategy of Ukraine and its partners, possible development scenarios, the upcoming US elections and the expected outcome of the voting in Congress.

"Чому люди не говорять про невдалий контрнаступ Росії? Це, мабуть, тому, що самі росіяни називають це великим наступом, великою мобілізацією чи ще чимось, але насправді це не схоже на правду. Я маю на увазі, що вони втрачають тисячі людей щодня, гинуть в цих безглуздих атаках, і я вважаю, що Україна продовжуватиме знекровлювати російські війська, а росіяни нічого не виграють.

Я не вірю, що росіяни здатні розгромити Україну. Немає ніякої великої сили, що чекає за обрієм, щоб прийти, підготовленої та модернізованої. Її не існує. Тому я думаю, що єдина надія Росії – продовжувати те, що вони роблять, щоб створити враження, що вони можуть робити це вічно, тому що вони бачать, як Захід, принаймні Сполучені Штати і Німеччина, не повністю віддані тому, щоб допомогти Україні насправді перемогти".

Як довго Сполучені Штати не затверджуватимуть допомогу Україні, та чому наразі внутрішня політика взяла верх над питанням важливості якнайшвидшої підтримки України?

В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з генералом армії США у відставці, екскомандувачем армії США в Європі, старшим радником НАТО з питань логістики Беном Годжесом. Розмова про – Чорне море, наземне протистояння ворогу та операції України в повітрі, про Крим, допомогу від США та можливі рішення після виборів в країні, про НАТО, підтримку та позицію щодо ситуації в Україні з боку міжнародних партнерів, про численні конфлікти, які сьогодні розгортаються у світі та виробничі можливості західних країн, а також про те, що відбуватиметься всередині Росії після перемоги України.

“Why don't people talk about Russia's failed counter-offensive? I think it's probably because the Russians themselves call it a big offensive or a big mobilization or whatever doing but it doesn't look like it. I mean there they're losing a thousand people per day getting killed in these mindless meatwave attacks and I think that Ukraine probably is going to continue to bleed Russian forces and the Russians are not gaining anything.

I don't think the Russians have the ability to knock out Ukraine. There is no big force out there waiting over the horizon to come in, that's trained and modernized it. It doesn't exist. So I think Russia's only hope is to continue what they're doing to convey the impression that they can do this forever because they see that the Western countries, at least the United States and Germany, are not fully committed to helping Ukraine actually win”.

How long will the United States hold off on approving aid to Ukraine, and why has domestic politics taken priority over the importance of supporting Ukraine?

In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Lt General (retired) Ben Hodges, former Commanding General of US Army Europe and NATO Senior Mentor for Logistics. The conversation is about the Black Sea, Ukraine's ground and air operations, the liberation of Crimea, US assistance and possible post-election decisions, NATO, international partners' support and position on the situation in Ukraine, the numerous conflicts unfolding in the world today and the production capabilities of Western countries, as well as what will happen inside Russia after Ukraine's victory.

"Наш прогноз, наша оцінка дуже проста – на сьогодні РФ не має спроможностей проводити стратегічні сухопутні наступальні операції проти інших країн. Тому що весь ресурс сухопутного компоненту зараз націлений і знаходиться на нашій території.

Стосовно можливості нанесення окремих ударів дальньою авіацією, стратегічною авіацією – це вже інше питання. Але зараз так, є виклик, але прямої загрози, що завтра почнеться війна в країнах Балтії немає – там (в РФ – ред.) немає вже ким воювати, просто-напросто".

Якими є прогнози щодо подальших дій РФ у війні та яких заходів потрібно вживати Україні, аби успішно протистояти ворогу?

В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Вадимом Скібіцьким, генерал-майором, заступником начальника ГУР МО України. Розмова про запаси боєприпасів, які наявні в Росії, про кількість угруповання ворога на території України, про посилення української авіації, про підхід до атак ворога в Чорному морі, про тактику бойових дій, яку використовує ворог, про майбутні вибори в країнах-партнерах та вплив їх результатів на Україну, про спроможність РФ вести довгу війну та спроможності України її виграти.

Коментуючи законопроєкт про удосконалення мобілізації і військового обліку, який днями вніс уряд у Верховну Раду, гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна" зауважив, що вбачає там як позитивні моменти, так і відверто драконівські.

"З того, що я бачу зараз у новинах, ось ці цифри 450-500 тисяч людей, які нам необхідно всього для того, щоб і покрити свої втрати, і для того, щоб сформувати нові бригади наступу чи ненаступу (це все вирішує Генеральний штаб, яким чином будуть застосовуватися ті сили) – щоб набрати цю кількість потрібно щось змінювати, підходи змінювати в мобілізації.

З того, що я побачив, є деякі спірні моменти, чесно кажучи. Є позитивні моменти, наприклад, по демобілізації. Є відверто, мені здається, драконівські, до яких можна все ж таки по-іншому підходити. Ми все ж таки нація козацька і для нас важлива свобода, для нас важливо, щоб нас не заганяли, а пропонували. Щоб нас бачили на рівних, що ми не матеріал, який потрібно використовувати, а те, що ми разом йдемо воювати та захищати свою країну. І саме тому мені здається, що потрібні більш підходи пряника, аніж батога, умовно кажучи. Це можуть бути більші соціальні виплати або привілеї – знову ж таки рекрутинг, а не мобілізація", – зазначає гість подкасту.

У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Єгором Чернєвим, народним депутатом України, заступником голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є головою постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО.

Розмова про цивільний демократичний контроль над Силами оборони (законопроєкт 4210), законопроєкт про мобілізацію, про настрої щодо підтримки України, зокрема, в США, про те, що робить і збирається робити парламент для того, аби стабілізувати хитку систему отримання допомоги, про те, яким чином буде розвиватися наступний рік, та яких ключових кроків, що можуть вплинути на спроможності Збройних сил та можливість перемогти, планує вжити ВРУ.

«У випадку росії та України немає зони можливої угоди. Тому що росія хоче нас знищити так, щоб нас не існувало, а ми хочемо вижити. Де ми домовимося? путін хоче так, щоб народу України взагалі не стало, і ні на секунду він не змінив своїх стратегічних цілей. Абсолютно точно ми розуміємо, що він вже в тому стані, в якому знаходиться, не змінить їх, він раптом не прокинеться іншою людиною. І поки він при владі, поки при владі його режим, він буде робити все, щоб українського народу не стало. При чому ця ціль з’явилася не вчора, не позавчора і навіть не два роки тому, вона була постійно. Просто в нього були різні методи досягнення цієї цілі, він їх пробував, в тому числі через Мінські угоди намагався маніпулювати цими речами, через гібридний вплив, маніпуляції. А потім вирішив, що все. Звичайно, прорахувався багато в чому, зробив дуже багато дурниць, проте це ніяк не змінило його стратегію. Так от з цією стратегією у нас немає зони можливої угоди», – пояснює гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна".

Чи є сьогодні консенсус серед європейських політиків та країн-партнерів щодо перемоги України та якими є методи її досягнення?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Андрієм Загороднюком, Міністром оборони України 2019-2020 рр. Розмова про стратегію США щодо України, про вторинні санкції, про військово-промисловий комплекс України, його розвиток та партнерство з іншими державами, про наявність ресурсів для підтримання рівня спротиву, про єдність суспільства, перспективи наступного року, про теорію перемоги та методи її досягнення.

"Коли до влади прийшов путін, я ще в той час навчався у москві, прямо на моїх очах відбувалося вербування студентів духовних навчальних закладів – просто на лекції приходили, виводили в коридор і проводили співбесіду. І деякі (а ми питали, хто викликав, навіщо) відповідали, що це люди зі спецслужб, і вони пропонують не просто співпрацю, вони пропонують навчатися і стати співробітником фсб, офіцером. Деякі погоджувалися, навіть раділи, бо вбачали в цьому для себе кар’єру. І в них абсолютно не було ніяких незручностей через те, що вони планують бути духовними діячами і при цьому діячами спецслужб – вони вбачали, що це нормально.

Фактично всі ті, що погодилися бути працівниками фсб, або співпрацювати з фсб, вони винятково залишилися на духовних посадах, ті, які відмовилися, – не стали священнослужителями в росії. Це я точно знаю по тих людях, з яким я навчався. Тобто, якщо ми зараз візьмемо офіційне російське духовенство, сто відсотків це співробітники фсб, або люди, що тісно працюють в інтересах фсб", – каже гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна".

Що спільного в російських релігійних діячів з пропагандистами країни-агресора та чому вони подекуди мають іще більший вплив на людей, які відправляються воювати в Україну?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Саїдом Ісмагіловим, добровольцем, військовослужбовцем ЗСУ, колишнім муфтієм. Розмова про роль військових капеланів, про релігійних діячів рф та їх співпрацю з фсб, про слабкі місця росії, єдність українського суспільства, настрої у війську та необхідність модернізації армії.

«Якщо були б завтра проведені вибори, за останніми даними оптування Ipsos, 30% віддали б свої голоси за Байдена, 32% – за Трампа. Дані YouGov – 43% за Байдена, 51% за Трампа.

Фактично, якщо не буде якихось юридичних рішень, які унеможливлять висування Трампа, то у нього поки що є доволі непогані шанси для того, щоб бути обраним президентом. Яким буде він президентом складно сказати», – каже гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна".

Які сценарії президентства Трампа можна розглядати, та як імовірність його обрання може вплинути на війну в Україні?

У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Олександром Харою, дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій, спеціалістом по США та Китаю. Розмова про майбутні президентські вибори в США, шанси Трампа на перемогу, підтримку та допомогу Україні з боку США, політику всередині США, а також про Ізраїль та Китай.