УП. Вголос

Після вторгнення росіян Андрій Селецький очолив Нововоронцовську селищну військову адміністрацію. За рік після підриву росіянами Каховської ГЕС його громада потерпає від нестачі води та обстрілів. Але, як часто буває в цій війні, бажання росіян знищити Україну відкриває перспективу: привертає увагу до української історії. 

Після обміління Каховського водосховища в Андрія з'явилася можливість торкнутися того, про що він мріяв у дитинстві, пірнаючи у води штучного моря.

В інтерв'ю УП він ділиться "затопленою пам'яттю" про легендарний Великий Луг та "економічний геноцид" українського півдня. Розповідає про знайдені артефакти, чорних археологів та херсонський кавун як символ самоідентифікації.

В Україні немає дрона, який би мав назву "Баба Яга". Цим словом росіяни окреслюють цілий клас безпілотників-бомберів, які виробляються різними компаніями, мають різні технічні характеристики, несуть різні снаряди. 

Але всі вони мають одну спільну рису – здатність посеред ночі наводити на російських солдатів страх, що змушує ціпеніти.

Що це за дрони, як вони з'явилися, для чого використовуються та чи справді здатні переписати світові підручники з військової стратегії, розбиралася "Українська правда".

Якби пазл долі Юрка Фединського склався інакше, сьогодні він міг би жити в місті Ролі – столиці штату Північна Кароліна, де провів 15 років. Мати передбачуване майбутнє, отримувати річний дохід в розмірі під 50 тисяч доларів, раз на рік відвідувати місцевий художній музей з колекцією робіт "малих голландців". Або переїхати до Нью-Йорка, вивчитися на стоматолога чи юриста.

Попри те, що 49-річний Фединський живе в Україні чверть століття, для багатьох він так і залишився божевільним, який свого часу покинув США та оселився в сільській глушині на Полтавщині. Після переїзду до України він навчався в двох консерваторіях, працював з Київським кобзарським цехом і гуртами "Гайдамаки" та "Древо" і навчався кобзарюванню. 

Понад два роки тому, коли Сили Оборони України тільки зіткнулися з викликом повномасштабного вторгнення Росії, про зброю, здатну завдавати збитків ворогові в далекому тилу, можна було тільки мріяти. Розробники надсекретного БПЛА "Лютий" не тільки мріяли, а й послідовно працювали над вдосконаленням початкової ідеї дрона-камікадзе, який мав заходити на атаку та вражати цілі з відстані до тисячі кілометрів.

Всупереч деяким початковим вадам машини, браку вузькоспецифічної технічної інформації та аварійним ситуаціям, які не раз могли забрати життя інженерів і відштовхували від проекту потенційних користувачів із військових структур — бойовий безпілотник дальної дії став реальністю. Про історію унікальної розробки — у подкасті "УП. Вголос" за матеріалом статті Романа Романюка "Санкції на 1000 кілометрів. Історія українського дрона "Лютий", який палить російські НПЗ".

Даніель Шевчук із позивним "Аль Каїда" – українець по матері, ліванець по батькові. Командира інженерно-саперного взводу побратими називають "сталкером" – за містичні здібності сходити до біса на роги й повернутися звідти одночасно з трофеєм і втраченою технікою підрозділу. До посадок на Бахмутському напрямку його привів шлях від власного "схибленого" почуття справедливості в цивільному житті, через Громадську варту Києва та ТРО – до когорти людей зі спільним почуттям гумору, небезпечними обдаруваннями та баченням цінностей військової служби.

Шістнадцять годин разом із сапером в прифронтових містечках та на фронтових дорогах, з сюрреалістичними розмовами та ситуаціями, з видами на окупований Бахмут та спалену прильотами Донеччину провів Михайло Кригель, автор репортажу "Один день у посадці з Аль Каїдою – сапером батальйону "Ахіллес", який став основою нового епізоду "УП. Вголос".

"Я з дитинства був хуліганом", – сміявся сам Валерій зі свого характеру в інтерв'ю УП поміж роздумів про справедливість та майбутнє України.

Ту бесіду з журналістом УП за п'ять місяців до власної смерті він закінчив словами: "Хочу, щоб мої діти пишалися мною. Щоб знали: от був такий упертий дурак, який рубає зразу з кінця. Одне єдине: я не хочу померти на війні так би мовити "кримінальним". З тією вигаданою справою, яку так і не закрили".

Справа, про яку розповідав тоді Краснян, стосувалась події, що відбулася 2016 року в його рідному селищі Глибока Чернівецької області. Валерій відреагував на дзвінок односельців, які жалілись на незаконне розкрадання буковинських лісів і бездіяльність правоохоронців. Взявши з собою побратимів, він приїхав до селища, де зупинив вантажівку з деревиною. Красняну інкримінували злочин по двох статтях – ч. 4 ст. 296 (хуліганство із застосуванням зброї) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).

Розгляд справи затягнувся на кілька років. Всупереч власним побоюванням, "кримінальним" Барс не загинув. Але сталося інше: 5 березня 2024 року Герцаївський районний суд визнав Валерія Красняна винним.

Разом із обов'язковою п'ятикратною молитвою (намазом), паломництвом до Мекки, щорічною милостинею та твердженням про те, що немає бога, крім Всевишнього, і Його посланцем є Мухаммад – одним із п'яти наріжних елементів ісламу є Рамадан. В 2024 році він триватиме до 9 квітня включно.

"Українська правда" поцікавилася в українських мусульман, які захищають державу на фронті: а як це вдається тим, хто дотримується посту в бойових умовах? Цієї неділі подкаст "УП. Вголос" створено за матеріалом Рустема Халілова "Рамадан на фронті. Як українські мусульмани воюють без ковтка води та крихти хліба".

Російські пропагандисти вкторе намагаються переписати історію Євромайдану. Зокрема, нещодавно вийшов черговий кінопродукт відповідного жанру - серіал "Переведи її через Майдан". У ньому стверджується, що Росія відмовляла Януковича застосовувати силу, а події в Києві вкотре назвали держпереворотом.

Ми достеменно не знаємо, чи усвідомлював Янукович, що виступить у ролі спускового гачка для реалізації плану вторгнення. Але вирішили відслідкувати, як росіяни створювали видимість "громадянської війни в Україні", яку роль відвели самому Януковичу та яким чином намагалися впливати на події під час Євромайдану.

"Українська правда" поговорила з кількома десятками учасників подій і слідчими та проаналізувала, яким чином російські спецслужби допомагали тодішній українській владі приборкати протест, як не давали знизити градус протистояння та як використовували події на Євромайдані, щоб реалізувати свій план вторгнення в Україну.

Фракції "Слуга народу" стає все важче ефективно працювати – через протистояння Офісу президента й Ради. 

Дійшло до того, що ОП уже не просто вирішує пріоритетність розгляду законів, але й визначає, чи працювати парламенту взагалі, або ж терміново відправляти депутатів по окопах.

Чи почалася в Україні реальна парламентська криза, чи варто чекати бунту "слуг" та чи може постати якась версія "об'єднаної опозиції", розбиралась "Українська правда".

Текст читає: Роман Романюк

Публікація за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2024/03/20/7447237/

В історії людства муляжі зброї використовували стільки, скільки існують війни. Тобто завжди.

Це єдиний вид зброї, яку від ворога не приховують, а навпаки. Це єдині штучні декорації на театрі бойових дій, де все інше справжнє – зброя, життя, смерть. За муляжі зброї не отримують "Оскар" в номінації за найкращі візуальні ефекти. Проте вони рятують бійців і зберігають техніку. 

Причетні до розробки, виробництва та застосування таких макетів розповіли "Українській правді" про те, як сьогодні працює на фронті "несправжня" зброя. А також згадали кілька прикладів, як муляжі танків і гармат допомагали перемагати в минулому.