УП. Вголос

У вересні "Українська правда" розповідала історію бійця спецпідрозділу ГУР МО "Артан" "Конана". Під час виконання операції в Чорному морі він опинився за бортом у відкритому морі й був змушений 14 годин боротися за своє життя.

За місяць, під час однієї з операцій на Куп'янському напрямку, інший боєць "Артану" з позивним "Хохол" опинився в тилу ворога, поміж ворожих позицій та під пильним оком аеророзвідки. Саме історію Конана він згадував як приклад для себе, коли з останніх сил намагався подолати мінні поля, вижити та дістатися до своїх.

У новому епізоді подкасту "Вголос" ми озвучуємо матеріал журналістів УП Рустема Халілова та Ярослава Шевченка "Я повз до своїх три дні та дві ночі". Історія українського розвідника, якого вважали мертвим", який розповідає цю історію від особи її головного героя.

Ось уже понад місяць російська армія не полишає спроб отримати контроль над Авдіївкою, прифронтовим містом з великою промисловою зоною в десяти кілометрах від окупованого Донецька. 

З початку жовтня окупанти не змогли повністю реалізувати цей план і вже понесли численні втрати. Президент України заявив, що агресор втрачає солдатів, і техніку швидше, ніж під час оборони Бахмуту. В той же час, співрозмовники УП з числа оборонців міста називають поточну обстановку критичною. 

У новому епізоді подкасту "Вголос" ви почуєте текст військової репортерки УП Ольги Кириленко "Росіяни вже місяць тиснуть по флангах на Авдіївку. Чому ситуація складна і менш очевидна, ніж здається".

В ньому, зокрема, військові чотирьох підрозділів, які обороняють цей напрямок, діляться своєю думкою про те, що саме дозволяє росіянам інтенсивний наступ по флангах, у чому полягає стратегічна цінність Авдіївки для ворога та якими є вирішальні фактори оборони міста.

Мобілізація або альтернативна реальність? Як держава (не)рекрутує до війська

В нещодавній колонці (https://www.pravda.com.ua/news/2023/11/1/7426793/) на The Economist Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний одним з пріоритетів назвав необхідність нарощування резервів.

"В України також обмежені можливості тренувати резерви на власній території. Ми не можемо легко проводити ротацію солдатів на фронті. Більше того, Росія може завдати удару по навчальних центрах. Також в українському законодавстві є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від виконання своїх обов'язків", - пише він.

Проблема мобілізації кількохрівнева. Влада боїться публічно комунікувати про необхідність повномасштабної мобілізації. Суспільство живе в альтернативній реальності, де війна наче десь далеко. І в цей же час, Силам оборони потрібне підкріплення через те, що військові гинуть, отримують поранення, а дехто самовільно залишає частину (іде в СЗЧ).

У новому епізоді подкасту "Вголос" ми озвучуємо текст журналістів УП Рустема Халілова, Михайла Кригеля та Ольги Кириленко "В останній штурм замість 12 людей пішло 4". Чому наявної мобілізації замало і як поліпшити рекрутинг до війська (https://www.pravda.com.ua/articles/2023/11/1/7426610/)"

Ви почуєте про проблеми мобілізації та заклики, які для неї шкідливі, а також про успішні приклади рекрутингу підрозділів ЗСУ.

Колишній Держсекретар США Генрі Кіссінджер є уособленням "realpolitik" Основою цієї ідеї, яку він сумлінно й наполегливо просував став принцип "мета виправдовує засоби".

Восени 2023-го світові медіа згадують Кіссінджера через 50-річчя війни Судного дня в Ізраїлі. Бо саме під час війни Судного дня "реальна політика" показала себе у всій красі. І наслідки якої, ми бачимо зараз.

У новому епізоді подкасту "Вголос" ми озвучуємо текст журналіста та редактора УП Михайла Кригеля "Мій кошмар – це перемога будь-якої зі сторін". Як доктор Кіссінджер перемагав у війнах (https://www.pravda.com.ua/articles/2023/10/22/7425044/)", у якому він розповідає про війну Судного дня, принцип "реальної політики", Генрі Кіссінджера

"11-го вересня 2001-го в Нью-Йорку терористи знищили два хмарочоси. Загинули люди, зараз на тому місці меморіал. В Маріуполі тисячі таких місць", - розповідає 58-річний маріупольський фотограф Євген Сосновський.

Його фотоархіви, що дивом вдалося вивезти з окупованого міста – хроніка українського Маріуполя. А ще завдяки Євгену світ дізнався про щоденник його внучатого племінника – 8-річного Єгора Кравцова. "У меня умерло две собаки и бабуся Галя и любимый город Мариуполь", – писав Єгор навесні минулого року.

У новому епізоді подкасту "Вголос" ми озвучуємо текст журналіста та редактора УП Михайла Кригеля, у якому він розповідає історію Євгена, який пережив облогу та окупацію Маріуполя.

У новому епізоді подкасту "Вголос" ви зможете послухати текст "Як ЗСУ готували південь до оборони, мінували Чонгар і боролись за Херсонщину. Реконструкція"(https://www.pravda.com.ua/articles/2023/09/21/7420733/). У цьому тексті авторка УП Соня Лукашова разом з причетними до оборони Херсонської та Запорізької областей відтворили хронологію подій періоду напередодні нападу на Південь України, назвали тих, хто був відповідальним за мінування ключових об'єктів інфраструктури та захист відповідних ділянок кордону.

Наразі триває кримінальне провадження ДБР за подіями на Херсонщині. За даними "Української правди", ця справа має на меті розслідувати імовірну недбалість військових, які нібито не встановили належним чином протитанкові та протипіхотні загородження. Навіть часткові його результати не розголошуються, що дає простір для інсинуацій в медіа й позначається на репутації українського війська.

Про те, скільки сил було задіяно з обох сторін до та під час вторгнення, в яких умовах відбувалися ротації та формування українських підрозділів, історію таємного бойового журналу, в якому мають бути зафіксовані усі процедури мінування відповідних об'єктів інфраструктури Чонгару і чому мости зрештою не були підірвані, слухайте у новому епізоді нашого подкасту.

У новому епізоді подкасту "УП.Вголос" ви зможете послухати текст Фортеця Тузла. Як Путін провокував, а Кучма побачив у бінокль, що Україна – не Росія (https://www.pravda.com.ua/articles/2023/09/28/7421696/). У цьому тексті автори УП Михайло Кригель та Рустем Халілов реконструюють історію конфлікту між Україною та Росією навколо острову Тузла, який знаходиться посередині Керченської протоки між Керчю і Таманню.

Конфлікт навколо Тузли зараз сприймається як одна з перших спроб Росії та Путіна захопити частину української території.

Так, наприкінці вересня 2003-го Росія почала по мілині нарощувати дамбу в бік острова Тузла. Кремль ніяк не коментував ці події, розповідаючи, що будівництво – ініціатива міцних краснодарських господарників.

Про те, з чого починався конфлікт навколо Тузли, як поводив себе Путін у спілкуванні з тодішнім президентом Леонідом Кучмою, як генерал Михайло Коваль вирішив захищати Тузлу та як потім його намагались за це звільнити, слухайте у нашому епізоді подкасту

Cпецпризначенець ГУР МО з позивним "Конан" під час однієї з останніх операцій міг не повернутися на берег. При одному з маневрів, коли човен українських військових уходив від вогню ворожої авіації, він раптово опинився за бортом. Йому довелося триматися на плаву 14 годин, наражаючись на небезпеку бути викритим як з літака, так і з моря, де чигали ворожі патрулі. В матеріалі УП сам Конан, на розшук якого було споряджено цілу експедицію, розповідає про обставини свого неймовірного порятунку.

"Українська правда" вирішила розповісти, хто ж такий Ростислав Шурма, що він робив кілька років у Росії, чого навчився в московському "Сколково", як потрапив у топменеджери холдингу Ріната Ахметова, чому його звідти попросили, і за що, врешті, його цінує президент Володимир Зеленський.

Щоб знайти відповіді на ці запитання, ми працювали над цим текстом кілька місяців та в ході збору інформації поспілкувалися з більше як двадцятьма співрозмовниками серед політиків, держслужбовців та бізнесменів різних рівнів.

Публікація за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2023/09/14/7419691/

Автори: Роман Романюк, Роман Кравець

Текст читає: Роман Романюк

"Українська правда" розповідає історію Максима Сліпця та нових викликів, з якими стикається він та тисячі таких, як він – українців, які через військову агресію Росії опинилися в інвалідному візку.

Коли старшого солдата Максима Сліпця евакуйовували після поранення, він кричав про одне: щоб разом із ним з поля бою забрали і його документи. Документи винесли разом із ним. Проте це не стало запорукою того, що, переживши ампутацію ноги, пройшовши курс реабілітації та повернувшись до цивільного життя, Сліпець не загрузне в нетрях української бюрократії.