Наприкінці ХІХ сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Скажімо, юні учасники Братства тарасівців, виголосивши 1893 року «Символ віри молодих українців», зупинилися лише за пів кроку від цієї ідеї. Піддавши нищівній критиці суто просвітницькі та культурологічні завдання представників старшого покоління (читай – Старої громади), вони назвали себе «націоналами» (себто націоналістами) й висунули вимогу – здобуття політичної та культурної автономії України. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а… марксист із Галичини Юліан Бачинський. Його рукопис, написаний того ж 1893 року, побачив світ друком в 1895 році. «Україна уярмлена» – так називався розлогий твір, в якому Бачинський докладно проаналізував жалюгідне економічне становище, в якому опинилися українці Галичини й Наддніпрянщини в складі Австрійської та Російської імперій. Й, виходячи з цієї нестерпної ситуації, спрогнозував неминуче, обґрунтоване економічними чинниками, постання самостійної України. У 27-му епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова журналіста Олексія Мустафіна, аби розповісти про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував? Як поставилися до ідеї соборності та самостійності сучасники Юліана Бачинського? Й як склалася його дальша доля? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».