Хроніки економіки

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

В українських містах аптеки майже на кожному кроці. Цей бізнес несподівано виявився дуже стійким до криз та повномасштабної війни, а також напрочуд динамічним. Історія їхнього успіху не лише у заробітках безпосередньо на продажі ліків, але й у “маркетингових платежах”, які аптекам сплачують виробники.

Торік держава намагалася заборонити ці платежі, аби зменшити ціни на ліки для споживачів. Крім цього, на ринок виходять нові гравці: автозаправні станції та потенційно – Укрпошта. Тим часом деякі виробники вимушено закривали свої заводи, адже їхню продукцію ніхто не купував.

Про те, що відбувається на фармринку, ми говорили з журналістом “Економічної правди” Володимиром Тунік-Фризом. Детальніше про протистояння аптек та виробників, рішення уряду знизити ціни на ліки та зупинку заводу компанії “Дарниця” читайте на сайті ЕП.

Попри надскладну зиму, під час якої багато українців сиділи не лише без світла та води, але й без опалення, ціни на нерухомість продовжують зростати та бити нові рекорди. Ринок пристосовується навіть до таких умов, тож якоїсь суттєвої корекції цін на оренду не варто очікувати навіть під час “низького сезону” влітку.

Що саме живить ціни на нерухомість та вартість оренди? Як остання зима змінила цей ринок? Про це ми говорили з керівницею “ЛУН Статистика” Людмилою Кірюхіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще декілька років тому в Україні побутувало уявлення про те, що ІТ – безпрограшний варіант для вибору професії. Мовляв, айтівець завжди може знайти собі роботу з високою зарплатою, як правило – в іноземній валюті.

Однак останнім часом це уявлення похитнулося. Зі впровадженням штучного інтелекту, попит на айтівців почав скорочуватися. Новим спеціалістам стає дедалі складніше зайти у галузь та отримати перший досвід роботи, а без цього досвіду їхні резюме навіть не розглядають. В Україні цей світовий тренд посилюється наслідками великої війни.

Чи варто абітурієнтам вступати на ІТ-спеціальності та у якому стані перебуває ІТ-сектор України на 5-му році війни? Про це ми говорили з головою асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.

Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану світ накрила енергетична криза. Ціни на нафту б'ють багаторічні рекорди, що відображається і на стелах автозаправних станцій.

Ціни на бензин в Україні відреагували на початок війни в Ірані майже миттєво. Хоча на те, аби довезти пальне з Перської затоки до українського кордону може знадобитися кілька тижнів, а то й місяців часу. Чи відреагують ціни на бензин так само швидко, якщо ціни на нафту підуть до низу?

Про це ми говорили з директором консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Якщо ви слідкуєте за економічними новинами, то майже напевно могли зустрічати заголовки про кадровий голод, який відчуває бізнес. Його спричинила масова міграція та мобілізаційні процеси під час великої війни. Однак при цьому, за оцінками уряду, в країні мешкають мільйони осіб, які не працюють, не шукають роботу, не отримують пенсії та інші соцвиплати – держава фактично нічого про них не знає.

Як уряд збираються долати кадровий голод? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки Даниною Марчак. Крім цього, ми запитали у неї про проєкт нового Трудового кодексу, який уряд виніс на розгляд парламенту.

Про деякі застарілі норми поточного Трудового кодексу можете прочитати у тексті Анастасії за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

З перших днів великої війни Миколаїв перебував під посиленими атаками росіян. Ще з 2022 року місту та області довелося пристосовуватись до виживання в умовах блекаутів, під прицілом російських балістичних ракет.

Сьогодні Миколаїв не просто захищається від російських ударів, але й відновлює зруйноване – те, що дозволяє безпекова ситуація. Як місто розв'язало проблему з відсутністю питної води? Як Данія допомагає відбудовувати область? Та яке майбутнє чекає на Миколаїв у разі, якщо вихід до моря залишатиметься заблокованим?

Про це все ми говорили з очільником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/