Батьки-засновники

У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов та Наталія Соколенко говорять про вчителя Михайла Грушевського і «першого українського націоналіста» – Володимира Антоновича. Поляк за походженням, Влодзімєж Антоновіч (Володимир Антонович) міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у «Моїй сповіді» 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження. Історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії (українського бачення історії) й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського «Історія України-Русі». В гостях подкасту «Батьки-засновники» літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова, яка розповідає, чому Антонович обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».

«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Ці рядки, написані восени 1862 року Павлом Чубинським, покладені на музику Михайлом Вербицьким, швидко набули шаленої популярності. За умов, коли Україна не мала своєї державності й була розірвана поміж двома імперіями, заклик покласти душу й тіло «за нашу свободу» відіграв визначальну роль, надихнувши українців на боротьбу за свободу. Що ж такого приховано у національному гімні? Яку ідею закладено до його тексту, що він уже понад 160 років відгукується у серцях кількох поколінь українців і кличе до зброї?В черговому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов запросили до розмови письменника та автора YouTube-каналу «імені Т.Г. Шевченка» ‪@imtgsh‬ Віталія Капранова, аби поговорити про авторів державного гімну України – Павла Чубинського й Михайла Вербицького.

Михайла Драгоманова вважають найбільшим та найоригінальнішим українським мислителем другої половини 19 сторіччя. Його праці обговорювали не тільки на підросійській та підавстрійській частинах роз’єднаної України, але й у цілій Європі. В другій половині 19 століття мислителі в Європі намагались розвʼязати два питання – національне та соціальне. Українці теж не стояли осторонь, адже національне визволення, а також соціальна несправедливість – були найголовнішими тодішніми проблеми. На цьому тлі Драгоманов став тим, хто розвинув у формі чіткої концепції декілька революційних ідей. По-перше, імперія має померти, а на її місці з’явитись мережа (асоціація) вільних громад. По-друге, консолідація української нації має відбутися не на етнічному, а на політичному ґрунті, що означало би перехід до концепції політичної нації. У новому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з Анатолієм Дністровим поговорили про праці Михайла Драгоманова, аби дати відповіді на ключові запитання: який суспільний лад пропонував мислитель для українців? Яким він бачив майбутнє України в контексті майбутнього Європи та світу? Й чому далеко не всі сучасники були ладні сприйняти його ідеї?

Олександра Кониського історики вважають одним з провідних діячів українського національно-визвольного руху другої половини 19 століття. Він перший на той час серед української інтелігенції заявив, що українцям варто відкинути російську культуру та концентруватись на творенні власної. Проте сам Кониський зараз маловідомий.

Автор «Чорної ради» Пантелеймон Куліш за життя постановив собі дуже амбітну мету: піднести українську мову, котра в Російській імперії зазнавала десятків прямих заборон. Довести, що вона не є ні «нарєчієм», ані «ґовором», а є багатою мовою повносилої та окремої нації. Перетворити її на літературну мову, присутню в усіх сферах суспільства – освіті, науці, культурі, публічному спілкуванні.

Тараса Шевченка називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який створив міф модерної України. Й хай би як пафосно це виглядало, та все перелічене – це сута правда.

В умовах, коли нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього майбутнього, на арені історії з’явився він.

Поет-міфотворець, який цілковито змінив парадигму – запропонував модерну концепцію української нації, котра об’єднує «й мертвих, й живих, й ненарожденних», котра об’єднує «й пана, й хлопа», себто усіх українців, хай би якого походження вони були.

В одинадцятому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов й Наталя Соколенко поспілкувалися із найпроникливішою дослідницею та письменницею сучасності, авторкою монографії «Шевченків міф України» – Оксаною Забужко.

Чому саме поет став творцем українського міфу? Який код України він запрограмував – так, що вже майже впродовж двох сторіч українці змагаються за реалізацію цього коду? Відповіді на ці й чимало інших питань – у глибокій й вдумливій бесіді, що відкриває другий сезон проєкту «Батьки-засновники».

Учасник гуртка харківських романтиків. Співзасновник та ідеолог Кирило-Мефодіївського товариства. Автор одного з найоригінальніших філософського-релігійних трактатів 19 сторіччя – «Закону Божого», або «Книг буття українського народу». Блискучий історик та викладач, чиї лекції неодмінно завершувалися оваціями.

Твір, що здійснив справжнісіньку революцію. Твір, що став надпотужним поштовхом для народної української мови й враз довів, що вона цілковито придатна для літератури. Твір, що миттєво став «вірусним», зажив власним життям й уперше був виданий без відома автора.

Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ століття, як «Історія Русів». Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті-містифікації писав про окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі.

Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як «мазепинці», постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.

У сьомому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з істориком Ярославом Затилюком запрошують глядачів до захопливої мандрівки шляхами гетьмана Пилипа Орлика та його сина Григорія.

Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV? Відповіді на ці та інші питання - в подкасті «Батьки-засновники».