Твір, що здійснив справжнісіньку революцію. Твір, що став надпотужним поштовхом для народної української мови й враз довів, що вона цілковито придатна для літератури. Твір, що миттєво став «вірусним», зажив власним життям й уперше був виданий без відома автора.

Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ століття, як «Історія Русів». Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті-містифікації писав про окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі.

Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як «мазепинці», постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.

У сьомому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з істориком Ярославом Затилюком запрошують глядачів до захопливої мандрівки шляхами гетьмана Пилипа Орлика та його сина Григорія.

Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV? Відповіді на ці та інші питання - в подкасті «Батьки-засновники».

Коли відгриміли козацькі війни середини XVII сторіччя, вони взялись за перо, аби донести до нащадків історію про славетну добу постання Української держави – Війська Запорозького. Про незвичайну епоху, коли козакам довелося відстоювати державність в змаганні супроти трьох політичних потуг – Польщі, Московії та Оттоманської Порти, – вони уклали блискучі за стилем і неоціненні за змістом козацькі літописи.

«Міркування про війну з московитами» (1632) – праця, яку Юрій Немирич написав в двадцятирічному віці. «Здолати Московію можна лишень на її території», – дійшов висновку, що зберіг актуальність донині. «Московія укладає угоди для того, щоб їх не виконувати», – на 250 років раніше від Отто фон Бісмарка влучно добачив схильність москвинів до підступів та брехні.

В той час, як невдовзі після захоплення Константинополя турками (в 1453 році) Москва починає мислити себе «Третім Римом», в Києві набуває популярності асоціація з «Богохранимим градом» та «Другим Єрусалимом». Утвердженню цієї концепції посприяло відродження Київської православної митрополії на початку 17 ст., внаслідок чого відбулося і політичне, й культурне піднесення Києва.

Після занепаду Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права.

Наталя Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориком Вадимом Арістовим розбираються хто ж сформував ідею України-Русі?

На яких засадах цю державу сформували Ярослав Мудрий та Володимир Мономах? А також як з історією України пов’язаний один з 12 апостолів Ісуса Христа – апостол Андрій?

«Це була нормальна європейська середньовічна держава. Це перша держава на українських теренах, яка дала старт державній та цивілізаційній історії», – описує тодішню Русь історик Вадим Арістов.

У першому епізоді подкасту «Батьки-засновники» Сергій та Наталя разом з істориком Ігорем Гиричем розбираються хто ж формував ідею української держави, починаючи з часів Київської Русі та до ХХ століття, розпаду Радянського Союзу та проголошення Незалежності України.