Батьки-засновники

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна «Історія України-Руси» – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань Москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – Москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – в Москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України.

У 26-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

«Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!» – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. «Є хороші пісні українською мовою, але вона аж ніяк не придатна для високої літератури й науки!» – ще одна теза, котру підкріплювали численними постановами та указами, які обмежували та забороняли розвиток української мови в 19 сторіччі. Відповіддю української інтелігенції на цей наратив стала марудна й клопітка праця, що була покликана документально довести багатство української мови. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. У 25-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися із істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників? Чому чотиритомний словник Бориса Грінченка став епохальною подією в науковому світі? Як його праця вплинула на процес націєтворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Майже сторіччя тому у своєму есеї «Душа і пісня» український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. «Пісня – це протоплязма нашої душі, її праматерія, в якій вона народжується, росте, розцвітає, в'яне і вмирає», – писав Микола Шлемкевич. Зважаючи на це зауваження, проєкт «Батьки-засновники» не був би повним, якби місця у нім не знайшлося для найвидатнішого українського композитора і диригента Миколи Лисенка. Який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії до класичної музики. Багаторічний збирач фольклору і колекціонер народної творчості, він зробив їх частиною репертуару великої сцени. Українська спрямованість та ідентичність посідали у творчості Лисенка першорядні щаблі. У 24-ому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко зустрілися із праправнуком видатного композитора, диригентом Миколою Лисенком, аби поговорити про його легендарного пращура. Як Микола Лисенко змінив характер гоголівського Тараса Бульби під час створення однойменної опери? З якою метою Микола Лисенко поклав музику на майже всю спадщину Тараса Шевченка? Й яким був його вплив на процес національного пробудження та державотворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять третій епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації «Братерство тарасівців», члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі «Символ віри молодих українців» братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять третьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – поч. 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени «Братерства тарасівців»? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? У цьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є «аднім народом» із росіянами та білорусами.

Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка, яка повстала за права жінок. Лариса Косач – донька Олени Пчілки й племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність й невипадково обрала собі промовистий псевдонім, яким послуговувалася все життя, – Леся Українка. Ім’я, прибравши собі яке, вона маніфестувала належність до великої української нації, що повставала на арену історії як окремішня самобутня політична одиниця.У двадцять першому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова знамениту українську письменницю, авторку проникливої монографії про Лесю Українку – Оксану Забужко. Який образ України постає у творах Лесі Українки? Чому вона часто порівнює Україну із давньою Грецією? Який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення? Про це – у новому випуску подкасту «Батьків-засновників» від Українського Радіо.

Наприкінці XIX сторіччя українці були розділеною поміж двома імперіями селянською нацією. Вищі прошарки суспільства зазнали полонізації та русифікації й здебільшого брали участь у творенні чужих національних або імперських проєктів. Вибір був досить банальний: здійснити стрибок в останній вагон цивілізаційного потягу або назавжди зникнути як народ.

За цих умов на арену історії вийшов поет, який став справдешнім пророком і вказав шлях Україні: «Модернізуйся або помри!» Цим національним пророком став Іван Франко. Видатний мислитель, він усвідомив хибність орієнтації на минуле, й закликав до формування модерної української нації.

В двадцятому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спілкуються з професором історії Ярославом Грицаком. Як Франко об'єднав підросійську та підавстрійську частини України? Які ідеї вкладав в свої твори? Про що застерігав нащадків? Слухайте у подкасті.

Після 1919 року та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось, українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної нації та держави? Одним з тих, хто був рушієм змін в цих питаннях був священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич. Він у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю (терміном «руський» на Галичині іменували тоді аж ніяк не росіян, а – українців, підкреслюючи їхній тисячолітній зв’язок з Давньою Руссю). Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. У новому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов та Наталя Соколенко поспілкувалися з краєзнавцем Миколою Процівом, аби зазирнути за лаштунки тодішньої підавстрійської України. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – «Русалки Дністрової»? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Шукайте відповіді у черговому випуску подкасту «Батьки-засновники».

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Програму, яку вже у 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову.

У черговому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Відповіді знайдете у подкасті Українського Радіо «Батьки-засновники».

Впродовж десятиріч вона перебувала в тіні своєї геніальної доньки-письменниці – якщо про Олену Пчілку і згадували, то здебільшого як про маму Лесі Українки. Втім, настав час навести різкість й змінити оптику. Невипадково Оксана Забужко назвала її матір’ю українського націоналізму. Непримиренність і принциповість Олени Пчілки у справі відстоювання української мови та ідентичності дотепер залишається найкращим прикладом для наслідування. Вона редагувала літературні й громадсько-політичні журнали, перекладала українською мовою, писала твори для дітей і дорослих. Ваговим внеском у розвиток української етнографії стало дослідження українського орнаменту. Пристрасть Олени Пчілки до народних узорів не була тільки теоретичною – вона стала потужною амбасадоркою вишиванок, запровадивши моду на вишиті українські сорочки у тогочасному Києві.

У черговому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко поспілкувалися з літературною критикинею Богданою Романцовою, задля того, аби дізнатися більше про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Слухайте у подкасті «Батьки-засновники».