Сьогодні я розкажу тобі фантастичну історію. У ній ідеться про Йону, який вирушив у довгу путь, щоб відшукати загублений вітер. Я запрошую тебе приєднатися до цієї подорожі й супроводжувати його. Умощуйся зручніше й укривайся тепліше. Зроби глибокий вдих... видих... іще раз вдих... і з наступним видихом якомога більше розслаб тіло. Тобі нічого більше не треба робити, окрім як лежати тут і стежити, куди приведе ця історія нашого героя.

Жила собі дівчинка, яка любила всіх людей, тварин і рослин. Й оскільки вона була сповнена любові до всього на світі, та ще й мала рум’яні щічки, батьки подарували їй накидку. Була вона з оксамиту й така червона, немов стигла солодка вишня. А яка тепла й зручна! Дівчинці так сильно сподобалася ця червона накидка, аж вона носила її щодня. Як відомо, у перекладі на французьку «червоний» означає «руж». Тому відтоді всі дітлахи так її й кликали: «Руж».

Одного зимового дня в подружжя, яке дуже кохало одне одного, народилася дівчинка. Й оскільки все місто тоді вкрила блискучо-біла ковдра снігу, молоді батьки назвали донечку Білосніжкою. Білосніжка — тобто біленька, немов сніг. Коли вона була зовсім маленька, батьки носили її на руках або катали в дитячому візочку. Вечорами вони наспівували їй мелодії, щоби Білосніжка могла спокійно заснути. Так минали місяці, тижні й роки.