Хроніки економіки

10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Хоча про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податки підвищать “заднім числом”. Від цього рішення не у захваті не лише бізнес та громадяни, але й автори ініціативи.

Одним із авторів відповідного законопроєкту став голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ми запитали у нього, коли і як запрацюють нові податкові зміни? Для кого податки підвищать “заднім числом”, і які успіхи держави у боротьбі з тіньовою економікою.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сайті Економічної правди.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Нещодавно редакція “Економічної правди” зіштовхнулася з хвилею критики у соцмережах. Усе через спецпроєкт присвячений мікрокредитним організаціям, який розмістився на сторінках видання.

І хоча мікрокредитні організації в Україні не є поза законом, їхній бізнес досить часто пов'язаний з низкою негативних явищ: від захмарних відсоткових ставок за позичками до неетичної поведінки колекторів.

Як працюють мікрокредитні організації? Скільки їх в Україні і чому люди користуються їхніми послугами? Про це ми поговорили з головою Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольгою Лобайчук. Бонусом ми поцікавилися, чи є зв'язок між мікрокредитами та гральним бізнесом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

У бізнесу завжди було чимало нарікань як на роботу податкової, так і на роботу митниці. Ці органи завжди у топі переліку найбільш корумпованих в Україні. Зараз держава планує підвищити ставки податків, при цьому ані податкова, ані митниця досі не мають навіть повноцінних керівників.

Про реформу фіскальних органів в Україні говорять вже десятки років. Податкову і митницю то об'єднували в міністерство, то перетворювали на спільну службу і, зрештою, знову роз'єднували. Чи змінилася якість роботи цих органів? І що заважає провести повноцінну реформу?

Про це ми говорили з фахівцем з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, експертом Спілки українських підприємців Мирославом Лабою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

13 вересня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. Видатки у новому державному кошторисі запланували максимально консервативно: мінімалку та прожитковий мінімум “заморозили” на рівні 2024 року, а соціальні видатки скоротили на 50 млрд грн.

Усе це тому, що державі критично не вистачає грошей. Саме тому вона наразі вдається до підвищення податків. Та чи стане це підвищення останнім і які ще сюрпризи заховані у проєкті закону про держбюджет?

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Здається, що на третій рік великої війни ринок нерухомості остаточно відновився. Принаймні, у деяких регіонах країни. Наприклад, у західних областях ціни на квадратні метри подвоїлися: пропозиція житла просто не встигає задовольнити попит.

Як в таких умовах придбати власне житло? І як обрати квартиру, не потрапивши на “гачок” шахраїв? Про це ми говорили з директором маркетингу компанії DIM.RIA Сергієм Молдаховським.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.

Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.

Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.

Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у тексті на Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ввечері 24 серпня у Парижі затримали засновника та керівника Телеграм Павла Дурова. Йому інкримінували співучасть у поширенні дитячого порно, наркотиків, а також відмову від співпраці з французькою владою.

Ця справа підняла хвилю обговорень у всьому світі, зокрема, щодо свободи слова та відповідальності власників платформ за контент, який на них розміщується. В Україні затримання Дурова вчергове підняло питання про доцільність заборони Телеграм.

Наскільки безпечний Телеграм? Чи можливо його регулювати? І якою має бути його доля в Україні? Про це ми говорили з журналістом Економічної правди Ігорем Пилипівим.

З текстом Ігоря про затримання Дурова можете ознайомитися за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".

"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.

Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?

Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.

Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.

Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.

Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.

Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

До кінця поточного року державі не вистачає близько 500 млрд. грн. для фінансування Сил оборони. Саме тому уряд вже вніс до парламенту законопроєкти, якими планує збільшити видатки бюджету. Щоправда, заплатити за таке збільшення доведеться усім громадянам.

Підвищення податків – чи не єдиний спосіб профінансувати армію, що воює із загарбником. Наразі уряд розглядає підвищення ставки військового збору із зарплат (з 1,5% до 5%) та запровадження цього збору для цілої низки платників податків: від ФОПів та бізнесу до операторів мобільного зв'язку та покупців банківських металів.

Проте цей план ще не остаточний, каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. У стінах Ради законопроєкт про підвищення податків ще точно зазнає змін. Проте чи вдасться уникнути зростання податків як такого? І чому влада до останнього тягнула з рішенням про підвищення податків для громадян? На ці та інші запитання Роксолана відповіла у нашому подкасті.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сторінках Економічної правди.

Детальніше про урядову ініціативу підвищити податки можна прочитати у нашій публікації.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/