
Sign up to save your podcasts
Or


Куди вкласти заощадження під час великої війни? Рік тому ми вже намагалися відповісти на це запитання в одному з випусків нашого подкасту. Однак з того часу ситуація в країні та економіці кардинально змінилася.
Так, інфляція в Україні з торішніх 26% опустилася до 3,2%. І, за підсумками березня, вона була навіть нижчою, ніж у США. Валютні обмеження, які Національний банк запровадив у перші дні російського вторгнення, поступово послабилися, що відкриває більше можливостей для інвестицій. Та й офіційний курс долара з жовтня 2023 року почав “керовано коливатися”.
Зрештою, вартість грошей в українській економіці, попри високі ризики війни, суттєво знизилася. Чого чекати далі від ставок за депозитами та державними облігаціями? Чи варто вкладати гроші у золото або нерухомість? Про все це ми поговорили із засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком.
Підтримати збір нашого колеги Жені Руденка ви можете донатом у банку за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
23 квітня Національне антикорупційне бюро опублікувало кадри з помешкання міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрюють у незаконному заволодінні державними землями. Кількома місяцями раніше аналогічні звинувачення правоохоронці висунули до власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Інтерес правоохоронців до долі державних земель не випадковий, щоправда, дуже запізнілий. Після здобуття незалежності у власності держави перебувало понад 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі. Зараз її залишилося близько 700 тисяч гектарів.
Куди поділася державна земля? І як наразі почувається ринок сільськогосподарських земель? Про це ми говорили із засновником Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олегом Нів’євським.
Детальніше про справу Сольського читайте у публікації на “Економічній правді”.
Підтримайте збір “Рій помсти 24/7” фонду Сергія Притули.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
Хоча кожен український бізнес по-своєму унікальний, проте усіх їх об'єднує своєрідна “специфіка” роботи в Україні. І, на жаль, крім постійного ризику зазнати збитків від російських ракетних атак, мова йде ще й про особливості роботи податкових та правоохоронних органів.
У 2014 році в Україні було запроваджено посаду бізнес-омбудсмена. Це посадовець, який мав стати адвокатом бізнесу у його суперечках з державними органами. Саме цій особі може поскаржитися кожен підприємець, коли податкова безпідставно блокує його податкові накладні або ж правоохоронці використовують свої владні повноваження для вимагання хабарів.
У перші години після початку великої війни державні органи, зокрема податкова та правоохоронці, здавалося, припинили чинити незаконний тиск на бізнес. Тоді був ідеальний момент для того, щоб українські підприємці та держава уклали новий суспільний договір, побудований на взаємній повазі до закону та одне одного, каже бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Однак, на жаль, цього так і не сталося.
У цьому випуску подкасту “Хроніки економіки” ми запитали у пана Романа, на що найбільше скаржиться український бізнес, чому податківці готові виписати мільйонні штрафи навіть за технічну помилку у декларації та що потрібно зробити, аби покращити бізнес-клімат в Україні?
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, фонду “Повернись живим”, Фонду Сергія Притули, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
Навесні 2024 року росіяни відновили свій енергетичний терор, знову намагаючись занурити Україну у темряву. На відміну від попередньої зими, цього разу основною ціллю терористичних ударів стала не розподільча мережа, а генеруючі потужності, зокрема теплоелектростанції.
Попри те, що теплова генерація займає не найбільшу частку в українській енергосистемі, вона відіграє дуже важливу маневруючу роль. Іншими словами, за допомогою роботи ТЕС покриваються піки споживання енергії зранку та ввечері.
Наразі окупанти знищили близько 80% потужностей компанії “ДТЕК” та усі 100% державного "Центренерго". Крім цього ударів зазнала одна з найпотужніших українських гідроелектростанцій - ДніпроГЕС.
Чи зможе вистояти енергетика і як замінити роботу ТЕС? Про це ми говорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.
Детальніше про наслідки ударів росіян по українській енергетиці можете прочитати у статті на "Економічній правді" "Росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС?" https://www.epravda.com.ua/publications/2024/04/12/712324/.
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
Охорона здоров'я традиційно є однією з найбільших статей видатків державного бюджету України. Попри це, українські лікарі отримують доволі низькі заробітні плати, а більшості пацієнтів державних лікарень доводиться доплачувати за "безкоштовну медицину" з власних кишень.
Таку систему Україну успадкувала від СРСР, проте з 2018 року активно намагається її виправити.
"Кінцева мета медичної реформи - зробити так, аби українці могли почуватися як люди із цивілізованого світу", - пояснює один із співавторів реформи, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
У цьому випуску подкасту ми запитали у Павла, на якому етапі перебуває медична реформа? Як охорону здоров'я фінансують в інших країнах і чому для отримання якісних медичних послуг Україні потрібна ефективна судова система?
Детальніше про "сірий" ринок медичних послуг читайте у публікації за цим посиланням: www.epravda.com.ua/publications/2024/04/3/711936/
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати на збір “Повернись живим”, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/
Закладених у бюджет на 2024 рік коштів для ведення бойових дій виявилося недостатньо. За словами співрозмовників Економічної правди у парламенті та уряді, додаткова потреба Сил Оборони у коштах наразі становить 400-500 мільярдів гривень.
Ситуацію ускладнює й те, що Україні заборонено використовувати на військові цілі гроші, які нам надають міжнародні партнери. Тож закривати потреби Оборони державі доведеться виключно за рахунок внутрішнього ресурсу.
Наразі найбільш вірогідним сценарієм того, як уряд буде виходити з бюджетної кризи, є підвищення податків. Проте чи може це принести додаткові доходи? І де державі брати пів трильйона гривень на війну? Про це ми говорили з керівницею Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Юлією Маркуц.
Детальніше про потреби бюджету та шляхи її покриття читайте у публікації.
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/
Чи намагалися ви коли-небудь проїхати у центр Києва з околиць, не помітивши жодної зовнішньої реклами онлайн-казино чи інших гральних компаній? Здається, що сьогодні це неможливо, адже гральний бізнес, який держава легалізувала лише декілька років тому, зумів буквально захопити рекламний ринок. І часто така реклама є незаконною.
Протягом останніх кількох років в Україні прогриміло декілька гучних скандалів, пов'язаних з гральними компаніями. Чого лише вартує організація масштабної схеми з ухилення від оподаткування, у яку залучили декілька українських банків та навіть мережі роздрібної торгівлі чи фітнес-центри.
Викриття таких схем дало свої плоди: минулого року обсяги податкових надходжень від грального сектору перевалили за 10 мільярдів гривень. Проте чи можна вже говорити, що на цьому “дикому заході” нарешті запанував порядок?
Тонкощі роботи грального бізнесу в Україні ми обговорили з Юрієм Гайдаєм, старшим економістом Центру економічної стратегії та запрошеним експертом ТСК Верховної Ради, яка займалася розслідуванням ухилення від сплати податків гральним бізнесом.
Крім цього, Юрій – ведучий подкасту “Що з економікою?”, який ми також радимо вам слухати та підписуватися.
Детальніше про те, чи законною є реклама грального бізнесу на вулицях ваших міст, читайте у публікації за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711472/
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/
На третій рік великої війни в Україні досі продовжує працювати бізнес з російськими власниками. Найбільш кричущий випадок – оператор мобільного зв'язку “Київстар”, який також має частку у сервісі Helsi. Однак, крім цього, росіянам в Україні досі належать кар'єри, паперові комбінати чи заводи з виробництва чайної продукції.
Часто громадяни з країни-агресора приховують свій бізнес, фіктивно перереєстровуючи його на громадян західних країн або на публічні компанії, акціонерами яких є навіть інвестори зі США. У такому разі конфіскація активів стає заручником політичних процесів та переговорів.
Хоча за останні півтора року держава зробила прогрес в арештах та конфіскації активів російських олігархів, однак цей шлях ще далекий до свого логічного завершення.
Які найбільші перешкоди стоять на шляху конфіскації активів у російських власників? Про це ми поговорили з аналітиком проєкту Trap Aggressor Романом Стеблівським.
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/
Ранок мільйонів українців починається із запашного горнятка кави. Однак чи задумувалися ви, який шлях долають кавові зерна перш ніж подарують вам ранкове пробудження?
Ще декілька років тому монополію на українському ринку тримала італійська кава. Якість її обсмаження не підлягала критиці, а смак вважався еталонним. Однак в Україні знайшлися сміливці, які вирішили кинути виклик гегемонії італійської кави, почати самостійно обсмажувати кавові зерна та продавати запашний напій вітчизняним кав'ярням.
У цьому випуску ми поговоримо про особливості кавового бізнесу зі співзасновником компанії "Фунт кави" Феліксом Безруком. Як кава з плантацій у Центральній Америці опиняється у ваших ранкових горнятках, які виклики для ринку створює глобальне потепління та чи реально заробити на кав'ярні?
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/
Ще до початку великої війни українці урядовці відкрито говорили, що молодим людям не варто розраховувати на пенсію від держави. Наразі, через масову міграцію та погіршення демографічної ситуації, стійкість пенсійної системи похитнулася ще більше.
Станом на початок 2024 року середній розмір пенсії в Україні не дотягував до 5,4 тисячі гривень на місяць. Однак це, як то кажуть, “середня температура по палаті”. Деяким людям вдається отримувати виплати удесятеро більші. Крім цього, чимало пенсіонерів через суди домоглися перерахунку своїх попередніх пенсій, а загальний борг за такими справами вимірюється десятками мільярдів гривень.
Як державі вдається фінансувати пенсії під час війни? Які проблеми накопичилися у солідарній пенсійній системі і чи має влада бачення, як їх вирішити? Про це ми говорили із першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак.
Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/
Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/
From the publisher's feed

26 Listeners

54 Listeners

6 Listeners

29 Listeners

8 Listeners

2 Listeners

2 Listeners

4 Listeners

4 Listeners

21 Listeners

2 Listeners

13 Listeners
![Онлайн[за]хист by Українська правда](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fpodcast-api-images.s3.amazonaws.com%2Fcorona%2Fshow%2F2243886%2Flogo_300x300.jpeg&w=640&q=75)
1 Listeners

26 Listeners

7 Listeners

20 Listeners

21 Listeners

49 Listeners

10 Listeners

13 Listeners

0 Listeners

8 Listeners

5 Listeners

12 Listeners

7 Listeners

8 Listeners

1 Listeners

16 Listeners

0 Listeners

3 Listeners

0 Listeners

2 Listeners