Хроніки економіки

В той час як більшість бізнесів в країні готувалися до можливих перебоїв в електропостачанні, у мобільних операторів така підготовка виявилася щонайменше не такою відчутною. Як наслідок, весною та влітку 2024 року українці пригадують, яким було життя у минулому столітті, коли ще не було ані мобільного зв'язку, ані інтернету.

Природа зникнення стільникового покриття зрозуміла – для роботи базових станцій мобільних операторів також потрібна електроенергія. Без енергопостачання станції можуть пропрацювати протягом 2-3 годин, а далі будь-який зв'язок із зовнішнім світом обривається.

Чи достатньою була підготовка мобільних операторів до відключень зв'язку? Як держава збирається забезпечувати українців доступом до інтернету? Про це ми говорили зі Станіславом Прибитьком, директором директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектру Мінцифри.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Останнім часом у медіа побільшало повідомлень про потенційний дефолт України. Причина – завершення 2-річної перерви в обслуговуванні українських єврооблігацій. Вже 1 серпня 2024 року уряду потрібно буде заплатити купон за одним із випусків євробондів, проте грошей на це немає.

Україна вже не вперше проводить реструктуризацію своїх боргів. Востаннє це сталося у 2015 році, коли кредитори погодилися списати частину боргу в обмін на ВВП-варанти – інструмент, який дозволяє отримувати "дивіденди" від зростання української економіки.

Про що кредитори домовляються з Україною цього разу? Які шанси на укладання нової угоди? І чи вдасться уникнути дефолту? Про все це ми говорили зі старшим фінансовим аналітиком групи ICU Тарасом Котовичем.

Детальніше про переговори щодо реструктуризації українського боргу та шанси настання дефолту читайте у публікації за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

Довгі очікування дозволів на передачу Україні необхідної зброї зрештою змусили державу вкладатися у власне виробництво. Як наслідок, український оборонно-промисловий комплекс переживає справжній "бум".

За останні декілька років на оборонному ринку з'явилося чимало молодих та сучасних компаній, які пропонують часом унікальні рішення та нестандартний підхід. "Підтягуються" й великі державні оборонні підприємства, які вже зараз готові виробляти навіть більше зброї, аніж може замовити держава.

Минулого року ми вже говорили про проблеми оборонної галузі, яка лише переживала своє друге народження. Тож зараз ми вирішили повернутися до теми "оборонки" та подивитися, що змінилося у цій галузі та які проблеми залишаються невирішеними. Традиційно ми поговорили про це з нашим колегою, журналістом Економічної правди Богданом Мірошниченком.

Рекомендуємо прочитати текст Богдана про експорт зброї, а також послухати наш подкаст про кластер Brave1.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон, яким переглянула своє ставлення до коноплі. Хоча вся увага суспільства тоді була прикута саме до медичного канабісу, проте документ вносив багато змін щодо вирощування та обігу технічних конопель.

Технічний канабіс – доволі універсальна сільськогосподарська культура. Її використовують не лише для виробництва тканин, але й під час будівництва доріг, утеплення фасадів та навіть будівництва літаків.

Через законодавчі обмеження ринок технічного канабісу в Україні був вкрай обмеженим, а площі, на яких вирощували коноплі, були у десятки разів меншими, аніж за часів СРСР. 

Що змінив закон про декриміналізацію медичного канабісу для ринку технічних конопель? І яке у цього ринку майбутнє? Про це ми говорили з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем.

Під час перших відключень електроенергії у 2022-2023 роках українці часто використовували точкові рішення: павербанки та зарядні станції. Однак, зважаючи на масштаби знищеної генерації, відключення світла залишаться з нами не на один рік. Тому цього вже недостатньо.

З часом з’являється дедалі більше системних рішень як на рівні міст та містечок, так і на рівні окремого будинку чи квартири. Наразі це вже не стільки спосіб пережити зиму, скільки потреба для нормального існування в наступні роки. 

Проте встановлення розподіленої генерації на рівні житлових комплексів та приватних будинків – не лише спосіб пережити відключення, але й можливість заробити у майбутньому.

Разом із головою Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвином пояснюємо, чого варто очікувати від наступної зими, як зробити своє помешкання більш енергетично незалежним та розбираємо, чому бойлери в Києві можуть замінити третину атомного енергоблока.

Попередній подкаст про стан енергосистеми після російських обстрілів можете послухати за посиланням.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Збитки, яких завдала українській економіці російська агресія, вимірюються сотнями мільярдів доларів. Тому навіть стягнення на користь України усіх заморожених російських активів не здатне покрити потреби у відбудові. А відтак, без допомоги західних партнерів не обійтися. Зокрема вже зараз, поки активна фаза війни все ще триває.

Для залучення коштів на відбудову наші партнери щороку організовують міжнародні конференції. Остання така відбулася напередодні у Берліні.

Перша конференція з відбудови, яка відбулася у 2022 році, не принесла конкретних рішень, хоча українська сторона підготувала для неї план на 750 мільярдів доларів. Схоже, що цього року обійшлося без таких масштабних проєктів. 

Попри це, Україна повернулася з Берліна з багатьма предметними домовленостями. Передусім – на рівні бізнесу та територіальних громад.

Чи вплинула на результати конференції відставка віцепрем'єр-міністра з відбудови Олександра Кубракова? І яких результатів вдалося досягнути українській делегації? Про це прямо з Берліна нам розповіла Дана Гордійчук, яка відвідала захід.

Велика війна, яка спочатку здавалася спринтом, перетворилася на марафон. У таких умовах перемога залежить не лише від потужності армій, але й від стійкості та ефективності економік. 

Українська економіка виявилася набагато стійкішою до умов великої війни, ніж очікувала більшість аналітиків та експертів. Однак, на жаль, те ж саме можна сказати і про економіку агресора, яка зуміла пристосуватися до міжнародних санкцій та продовжує заробляти мільярди доларів на експорті енергоресурсів.

З одного боку, союзники України, запроваджуючи санкції проти РФ, дійсно недооцінили інтегрованості агресора у світову економіку. Однак, з іншого боку, самі санкції виявилися недосконалими та впроваджувалися доволі поступово, даючи можливість Росії пристосуватися.

Коли Росія втратить можливості вести загарбницьку війну проти України і яких ще санкцій для цього не вистачає? Про це ми говорили з Юлією Павицькою, Керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Sanctions Group.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Протягом останніх кількох десятиліть у світі відбувається справжня фінтех-революція. Традиційні, неповороткі та забюрократизовані банки втрачають своє монопольне становище, програючи у конкурентній боротьбі невеликим фінансовим стартапам та компаніям.

На Заході все більше людей віддають перевагу таким компаніям, як Revolut, N26 або Wise, відкриваючи там свої рахунки. Причина проста: користуватися продуктами таких компаній набагато зручніше, аніж традиційними банками. При цьому недоліки та потенційні ризики майже невідчутні для пересічного користувача.

Ринок фінтех-компаній активно розвивається і в Україні. Сьогодні вони вже можуть надавати майже такий само перелік послуг, як і банки, за виключенням хіба розміщення депозитів. Однак і тут деякі компанії зуміли вигадати спосіб, як таке обмеження обійти.

Як працює ринок небанківських компаній в Україні? З якими перешкодами вони зіштовхуються під час роботи? Про це ми поговорили з директором з інновацій компанії NovaPay Олексієм Рубаном.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи не у кожній публікації або подкасті на тему “куди вкладати свої заощадження” серед варіантів інвестицій розглядається нерухомість. Однак така опція доступна далеко не для кожного інвестора банально тому, що ціна квадратного метра навіть під час війни є занадто високою.

Для того, аби зробити інвестиції у нерухомість доступними для людей з невеликими заощадженнями і вигадали REIT-фонди. Це компанії, які збирають невеликі внески від великої кількості інвесторів та інвестують їх в об'єкти житлової та комерційної нерухомості.

Інвестиції у такі фонди мають низку переваг порівняно з традиційними інвестиціями у квадратні метри. Проте вкладаючи у REIT треба все ж пам'ятати, що таким інвестиціям притаманний певний рівень ризику.

У цьому випуску ми поговорили із засновником українського REIT-фонду Inzhur Андрієм Журжієм про те, як і скільки можна заробляти від інвестицій у нерухомість, не маючи десятків тисяч доларів.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Україну сьогодні захищає понад 1 мільйон воїнів, завдяки зусиллям яких економіка продовжує функціонувати, а бізнес - працювати та заробляти гроші. Чимало підприємців усвідомлюють це та відчувають свій обов'язок перед захисниками та захисницями, який проявляє через ветеранські політики. 

Бізнес зацікавлений в інтеграції ветеранів навіть більше, ніж держава. Вже сьогодні підприємці скаржаться на дефіцит робочої сили та складнощі у закритті вакансій. 

Попри те, що велика війна все ще триває, вже сьогодні з війни - з різних причин - починають повертатися ветерани. Тому українські компанії вже активно працюють над розробкою та повноцінним впровадженням власних ветеранських політик.

У цьому випуску ми поговоримо про те, з чого має складатися ветеранська політика підприємства і чи обов'язково для її впровадження компанії необхідно оперувати великими бюджетами.

Текст Богдани про ветеранські політики бізнесу читайте за посиланням.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/